ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ КАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА 2023 РІК

2022

ЗМІСТ 

Вступ .................................................................................................................. 4

1. Зміст та основні цілі Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік, її зв’язок з іншими документами державного планування........................................................................................................... 5

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).................................................................................. 29

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)................................. 49

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема, щодо територій з природоохоронним статусом(за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)........................................................ 55

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані
із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені
на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування................................................. 56

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.................................................................... 59

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування............... 69

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення ....................................................................................................... 71

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання
документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення ............................................................................................................................ 72

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності) .................................................................................... 76

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку аудиторію ............................................................................................................................ 76

Додаток 1. Список використаних джерел ......................................................... 78

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка документів державного планування дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки. З 12 жовтня 2018 року в Україні вступив в дію закон «Про стратегічну екологічну оцінку». Відповідно до ст. 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону з 1 січня 2020 року стратегічна екологічна оцінка повинна здійснюватися для програм економічного і соціального розвитку районів.

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання регіону із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на довкілля, забезпечуватиме розвиток району, для якого є важливою якість життя нинішнього та прийдешніх поколінь.

 
 

1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ КАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА 2023 РІК, ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Метою Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік (далі - Програма) є створення умов для динамічного, збалансованого економічного зростання на основі поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості району для стимулювання інноваційного розвитку району на основі смарт-спеціалізації, для збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, що у свою чергу сприятиме забезпеченню належного функціонування інженерно-транспортної і комунальної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню доступності та якості широкого спектра соціальних послуг, забезпеченню гідних умов життя та зростанню добробуту населення району.

Досягнення головної мети здійснюватиметься шляхом реалізації пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку району:

1.Посилення економічної конкурентоспроможності регіону.

2. Екологічна та енергетична безпека.

3. Інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації.

4. Забезпечення якісних умов життя.

5. Розвиток людського потенціалу

Для досягнення пріоритетних цілей визначені завдання та заходи, які розглядаються для кожної галузі (сфери) діяльності району (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1

.

Пріоритетні цілі, завдання та заходи Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік

 

Галузі (сфери) діяльності	Завдання та заходи
Посилення економічної конкурентоспроможності регіону
1.Регуляторна політика та розвиток підприємництва	1.1. сприяння розширенню мережі об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва; 1.2. забезпечення інформаційно-консультаційної, фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва; 1.3. сприяння підвищенню конкурентоспроможності продукції місцевих виробників та їх експортного потенціалу; 1.4. сприяння адаптації та стимулюванню підприємств до експорту продукції в країни ЄС в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС; 1.5. сприяння розвитку та підтримці нових видів діяльності малого і середнього підприємництва; 1.6. дерегуляція господарської діяльності, у тому числі шляхом запровадження спрощеного доступу до отримання адміністративних послуг; 1.7. залучення міжнародної донорської допомоги для підтримки та розвитку малого та середнього підприємництва; 1.8. залучення молоді до підприємницької діяльності, розвиток малого і середнього бізнесу в сільській місцевості; 1.9. участь суб’єктів господарювання та зацікавлених осіб у організаційно-освітніх заходах, спрямованих на підвищення фахового рівня, знань, навичок суб’єктів господарювання, щодо ведення бізнесу, поширення серед населення правових та економічних знань, необхідних для здійснення підприємницької діяльності.
2. Інвестиційна діяльність	2.1. прискорення модернізації та реконструкції діючого виробництва для запровадження новітніх технологій та інновацій; основним джерелом фінансування капіталовкладень залишатимуться власні кошти підприємств; основна частка капітальних інвестицій у розвиток основних фондів буде спрямована на розширення, реконструкцію, технічне та технологічне переоснащення діючих підприємств; 2.2. реалізація інвестиційних проєктів для підвищення рівня життя мешканців району: 2.2.1. за умови забезпечення коштами передбачається будівництво та реконструкція водопровідних мереж для поліпшення якості послуг водопостачання та забезпечення послугами централізованого водопостачання мешканців сільської місцевості; 2.2.2. продовження реалізації інвестиційних проєктів для створення комфортних умов проживання громадян, поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров’я, культури та спорту для надання якісних послуг та створення належних умов для всебічного та повноцінного розвитку дітей. 2.3. поширення інформації щодо роботи регіональних інституцій, спрямованих на підтримку та супровід інвестора: ДП «Інвестиційно-інноваційний центр», комунальний заклад «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство» Дніпропетровської обласної ради; роботи гарячої лінії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, створеної при облдержадміністрації; 2.4. надання актуальної інформації облдержадміністрації щодо переліку інвестиційних проєктів для направлення їх до дипломатичних установ України за кордоном з метою пошуку потенційних ділових партнерів та інвесторів; 2.5. участь у бізнес-форумах, ділових зустрічах, семінарах, круглих столах з питань інвестиційної політики, у тому числі з підготовки інвестиційних проєктів за участю представників ділових кіл зарубіжних країн спільно з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
3. Зовнішньоекономічна та виставково-конгресна діяльність	3.1. збільшення наявності продукції підприємств району на зовнішніх ринках шляхом: використання інструментів виставково-конгресної сфери для представлення витворів прикладних мистецтв та досягнень району у промисловості, сільському господарстві, туризмі; екологізації підприємств промисловості та агропромислового комплексу району; забезпечення: 3.2. реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, розвиток експортної діяльності; 3.3. зміна традиційних ринків збуту, просування продукції підприємств-виробників на нові перспективні ринки ЄС, Азії та Африки, інших країн світу; 3.4. свободи доступу суб’єктів господарювання до виставково-ярмаркової діяльності; 3.5. якісного представлення потенціалу району під час проведення регіональних, міжнародних та національних виставково-ярмаркових заходів; 3.6. стимулювання розвитку економіки району шляхом якісної та повноцінної презентації виробничих можливостей, агропромислового комплексу, туристичного потенціалу на регіональних, національних і міжнародних виставках та ярмарках; 3.7. координації діяльності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у сфері виставково-ярмаркової діяльності; 3.8. поширення актуальної інформації щодо роботи ради з розвитку експорту при Дніпропетровській обласній державній адміністрації; сприяння: 3.9. поширенню комерційних пропозицій підприємств через відділи з економічних питань дипломатичних представництв України за кордоном, спеціалізованих організацій та установ, а також відповідних пропозицій іноземних партнерів. 3.10. відзначенню в районі Дня Європи із залученням широкого кола осіб; 3.11. налагодженню прямих довгострокових відносин між вітчизняними і закордонними виробниками продукції (надавачами послуг) та їх споживачами; 3.12. організації участі підприємств району в найбільш знакових міжнародних та загальнодержавних заходах.
4. Промисловий комплекс	4.1. зростання обсягів виробництва шляхом прискорення процесу модернізації та реконструкції діючого виробництва; 4.2. освоєння випуску продукції з високою часткою доданої вартості; 4.3. упровадження у виробництвах процесів імпортозаміщення з метою розширення попиту вітчизняних товарів на внутрішньому ринку держави, підвищення конкурентоспроможності виробництва промислових підприємств 4.4.запровадження енергозберігаючих технологій та системного заощадження паливно-енергетичних ресурсів.
5. Агропромисловий комплекс	Сприяти: 5.1. використанню сучасних технологій для збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за рахунок вирощування сучасних високопродуктивних сортів рослин, племінних тварин, енергоекономічної та потужної техніки; 5.2. підвищенню якості виробленої продукції та покращенню умов для реалізації сільськогосподарської продукції; 5.3. виробництву органічної продукції; 5.4. розширенню експортних можливостей шляхом вироблення широкого асортименту готової продукції та скороченню відсотка експорту сировини; 5.5. залученню коштів державної підтримки галузі агропромислового виробництва та освоєнню іноземних інвестицій; 5.6. проведенню відновлення, реконструкції, модернізації меліоративних об’єктів і систем, підвищувати ефективність використання меліоративних систем, застосувати системи зрошення для виробництва продукції рослинництва; 5.7. створенню сімейних фермерських господарств та розширенню мережі обслуговуючих кооперативів з надання сервісних послуг населенню стосовно питань заготівлі та реалізації продукції тваринництва.
6. Податково-бюджетна діяльність	6.1. сприяння стійкому економічному та соціальному розвитку району та об’єднаних територіальних громад; 6.2. підвищення рівня бюджетної самостійності місцевих бюджетів; 6.3. підвищення мотивації до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів; 6.4. здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних призначень із забезпеченням їх ефективного та раціонального використання; 6.5. застосування програмно-цільового методу бюджетування для усіх місцевих бюджетів; 6.6. удосконалення бюджетного планування та середньострокового бюджетного планування; 6.7. нарощування доходів державного та місцевих бюджетів відповідно до темпів зростання макроекономічних показників району; 6.8. забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування та органів фіскальної служби за рахунок належної діяльності комісій органів місцевої влади з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків і зборів, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат; 6.9. легалізація тіньового сектору економіки насамперед легалізація виплати заробітної плати та неформальної зайнятості; 6.10. мінімізація ризиків ухилення від сплати податків, недопущення зростання податкового боргу до місцевих бюджетів, встановлення об’єктивних критеріїв при наданні податкових пільг органами місцевого самоврядування в умовах розширення прав щодо самостійного прийняття ними рішень; 6.11. поліпшення співпраці органів місцевого самоврядування та органів податкової служби з виконаних планових показників дохідної частини місцевих бюджетів; проведення роботи: 6.12. з суб’єктами господарювання, які мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату меншу або на рівні мінімальної заробітної плати; 6.13. з виявлення фізичних осіб, праця яких використовується суб’єктами господарювання без укладення трудових угод та без сплати податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів; 6.14. з недопущення виникнення прострочених кредиторської та дебіторської заборгованостей у бюджетній сфері.
7. Розвиток туристичної сфери	7.1. створення комфортного середовища для здійснення туристичної діяльності та для туристів безпосередньо; 7.2. формування механізму реалізації державно-приватного партнерства у сфері туризму та рекреації; 7.3. підвищення якості та конкурентоспроможності туристичного продукту; 7.4. раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу району; 7.5. активізація та удосконалення маркетингового та рекламно-інформаційного забезпечення туристичних можливостей району на регіональному, державному та міжнародному рівнях; 7.6. системне навчання та підготовка кваліфікованих спеціалістів у сфері туристичної індустрії та гостинності; 7.7. розвиток розгалуженої мережі організацій та установ, що надають екскурсійні, культурно-розважальні, оздоровчі та інші послуги; 7.8. сприяння реалізації інвестиційних проєктів, спрямованих на розвиток сфери туризму.
Екологічна та енергетична безпека
1.Паливно-енергетичний комплекс та енергозбереження	1.1. введення в експлуатацію об’єктів альтернативної енергетики; 1.2. підвищення рівня енергоефективності будівель бюджетних установ; 1.3. забезпечення енергетичної безпеки регіону за рахунок підвищення енергоефективності економіки та розвитку відновлюваної енергетики.
2. Охорона навколишнього природного середовища	2.1. реконструкція каналізаційних очисних споруд і мереж для підвищення надійності роботи систем життєзабезпечення в населених пунктах району; 2.2. здійснення протипаводкових заходів та ліквідація наслідків підтоплення в населених пунктах району, регулювання водного режиму та розчищення русел річок; 2.3. проєктування, будівництво, реконструкція полігонів, заводів, станцій, комплексів для складування, оброблення, сортування, утилізації та захоронення твердих побутових відходів; 2.4. упровадження заходів з озеленення з метою поліпшення санітарно-гігієнічного стану населених пунктів; 2.5. формування та збереження екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду району; 2.6. реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем (у тому числі модернізація, будівництво та капітальний ремонт мереж зрошувальних систем); 2.7. захист, відновлення лісових ресурсів, збільшення запасів рибних та тваринних ресурсів; 2.8. удосконалення системи екологічного моніторингу (розширення площі моніторингових досліджень стану навколишнього природного середовища із застосуванням сучасних технічних засобів та інформаційних систем); 2.9. зниження викидів, скидів забруднюючих речовин, обсягів утворення промислових відходів шляхом упровадження ресурсозбережних і безвідходних технологій в усіх сферах господарської діяльності, технологічне переоснащення й поступове виведення з експлуатації застарілих технологічних циклів.
3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій	3.1. створення матеріальних резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Забезпечення якісних умов життя
1. Надання адміністративних послуг	1.1. стандартизація та вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери надання адміністративних послуг; 1.2. розбудова та підтримка мережі Центрів надання адміністративних послуг району (далі – ЦНАП); 1.3. процеси цифрової трансформації та електронні сервіси у сфері надання адміністративних послуг; 1.4. навчальна та інформаційна підтримка, популяризація ЦНАП та поширення успішних практик у сфері надання адміністративних послуг; 1.5. сприяння запровадженню на місцевому рівні нових стандартизованих порядків і моделей надання адміністративних послуг, у тому числі комплексних послуг та послуг “одним пакетом” за життєвими обставинами і бізнес-ситуаціями, зокрема і в електронному форматі; 1.6. забезпечення загального методичного супроводу діяльності ЦНАП шляхом розробки та поширення методичних рекомендацій, шаблонних зразків документів та єдиних порядків реалізації повноважень адміністраторів ЦНАП, в тому числі в електронному форматі; 1.7. відкриття нових сучасних ЦНАП в об’єднаних територіальних громадах з розвинутою мережею територіальних підрозділів та віддалених робочих місць адміністраторів; 1.8. розширення спектру найзапитуваніших серед населення послуг у ЦНАП, у тому числі з питань оформлення й видачі біометричних паспортних документів, державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та видачі (обміну) посвідчень водія, державної реєстрації актів цивільного стану, соціальних та пенсійних послуг тощо; 1.9. забезпечення належних умов для перебування та обслуговування в ЦНАП осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Запровадження спеціалізованих технічних рішень для якісного обслуговування осіб з інвалідністю в таких центрах; 1.10. організація процесу надання суб’єктам звернень електронних послуг (у тому числі комплексних послуг та послуг «одним пакетом» за життєвими обставинами і бізнес-ситуаціями) інформаційно-телекомунікаційними засобами регіональних інформаційних та інших систем, зокрема Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; 1.11. участь співробітників ЦНАП у спеціалізованих навчальних програмах щодо правил надання першої домедичної допомоги громадянам у критичних ситуаціях, ефективної мотивації персоналу ЦНАП, формування корпоративної культури в організації та управління змінами, організації командної роботи, публічних комунікацій, створення позитивного іміджу ЦНАП, вільного володіння державною мовою тощо; 1.12. практична реалізація фірмового стилю й ключових атрибутів єдиної мережі ЦНАП Дніпропетровської області.
2. Зайнятість населення та ринок праці	2.1. підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб віком старше 45 років шляхом отримання ваучера для проходження перепідготовки або підвищення кваліфікації; 2.2. організація професійного навчання безробітних, зокрема на замовлення роботодавців з подальшим працевлаштуванням; сприяння: 2.3. розширенню сфери застосування праці та стимулювання заінтересованості роботодавців у створенні нових робочих місць; 2.4. підвищенню професійного рівня та конкурентоспроможності економічно активного населення; 2.5. зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
3. Доходи населення та заробітна плата	3.1. забезпечення контролю за своєчасною і не нижчою за визначений державою мінімальний розмір оплатою праці; 3.2. легалізація заробітної плати шляхом активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення і роботодавців щодо негативних наслідків виплати тіньової заробітної плати; 3.3. дотримання умов колективних договорів, регіональної та галузевих угод у частині оплати праці, недопущення необґрунтованого зменшення заробітної плати; 3.4. недопущення заборгованості з виплати заробітної плати за рахунок посилення ефективності роботи обласної, місцевих та районних комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати, забезпечення податкових та інших бюджетних надходжень, страхових внесків до Пенсійного фонду України та запобігання випадкам неплатоспроможності.
4. Пенсійне забезпечення та соціальне страхування	забезпечення: 4.1. перерахунків пенсій відповідно до підвищених соціальних стандартів для осіб, які втратили працездатність, згідно з законом України про державний бюджет на відповідний рік; 4.2. постійного контролю за дотриманням пенсійного законодавства, цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України; 4.3. у повному обсязі поточного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та фінансування витрат на виплату пенсій і допомоги; 4.4. спільної роботи з органами державної виконавчої служби щодо погашення заборгованості до Пенсійного фонду України; 4.5. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в засобах масової інформації, на сайтах управлінь та інших місцях загального доступу.
5. Соціальний захист населення	забезпечення: 5.1. своєчасності нарахування та проведення виплати допомоги сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, малозабезпеченим сім’ям, а також контролю за призначенням та виплатою пенсій громадянам у порядку і розмірах, визначених законодавством; 5.2. надання соціальних послуг одиноким непрацездатним громадянам, інвалідам, малозабезпеченим верствам населення; 5.3. своєчасності нарахування та проведення виплати компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у порядку і розмірах, визначених законодавством; 5.4. своєчасне забезпечення санаторно-курортним лікуванням пільгових категорій громадян; 5.5. надання матеріальної допомоги найбільш вразливим верствам населення на підставі рішень відповідних комісій з питань надання допомоги окремим категоріям населення, створених місцевими органами виконавчої влади; 5.6. громадським організаціям інвалідів та ветеранів фінансової допомоги на проведення організаційних заходів відповідно до статутної діяльності; 5.7. забезпечення своєчасності нарахування та проведення виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; 5.8. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи для внутрішньо переміщених осіб стосовно змін законодавства, що стосується забезпечення їх прав і свобод.
6. Розвиток житлово-комунального господарства	6.1. продовження модернізації житлового фонду; 6.2. забезпечення населення якісною питною водою та продовження роботи з підключення населених пунктів до централізованого водозабезпечення; 6.3. впровадження енергозбережних заходів на підприємствах водопостачання району; 6.4. капітальний та поточний ремонт об’єктів житлового господарства району; 6.5. благоустрій та реалізація інфраструктурних проєктів у населених пунктах; 6.6. стимулювання об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів (позичальники) до впровадження енергоефективних технологій шляхом відшкодування суми відсоткових ставок за рахунок обласного бюджету.
7. Розвиток інфраструктури району, благоустрій території	7.1. будівництво водопроводів для забезпечення якісною питною водою всіх без винятку населених пунктів району, ремонт та розширення мережі існуючих водопроводів; 7.2. проведення ремонтів комунальних доріг та вулиць району, у першу чергу сільських населених пунктів; 7.3. забезпечення зовнішнім освітленням вулиць усіх сільських населених пунктів; 7.4. будівництво, реконструкція та ремонти об’єктів соціальної інфраструктури.
8. Транспорт, транспортна інфраструктура, зв'язок та електронне урядування	8.1. надання якісних послуг з перевезення пасажирів і вантажів та забезпечення високого рівня безпеки руху потягів; 8.2. інноваційне оновлення матеріально-технічної бази та рухомого складу усіх видів транспорту; 8.3. підвищення ефективності державного регулювання та контролю за діяльністю автомобільного транспорту; 8.4. забезпечення безперешкодного доступу до громадського транспорту осіб з обмеженими фізичними можливостями; 8.5. подальший розвиток IP-технологій, розвиток мережі швидкісного Інтернету (особливо у сільській місцевості). 8.6. упровадження технологій е-урядування в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування району, розвиток інтегрованої платформи інтернет-порталів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
9. Розвиток інформаційного простору	9.1. продовження інформаційно-роз’яснювальної роботи про військово-політичну ситуацію в країні та заходи безпеки щодо попередження терористичної загрози; 9.2. висвітлення призовних кампаній та заохочення до служби у контрактній армії, патріотичне виховання молоді; 9.3. удосконалення інформування населення про роботу органів влади стосовно надання соціальної та психологічної допомоги учасникам АТО/ООС та вимушеним переселенцям із зони проведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та тих, що перебувають в оточенні російських загарбників; 9.4. удосконалення інформування населення щодо процесів децентралізації та інших реформ; 9.5. сприяння інформуванню громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; 9.6. інформування населення про переведення адмінпослуг в режим онлайн та роботи системи електронних державних закупівель „ProZorro”; 9.7. здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно енергозбереження, запровадження енергозберігаючих технологій, використання альтернативних видів палива, стимулювання широкого спектру енергоефективних заходів у житлових будівлях тощо; 9.8. інформування населення щодо профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2; 9.9. інформування населення щодо реалізації проєкту “Велике будівництво”; 9.10. сприяння реалізації державної інформаційної політики щодо інформування населення через розміщення актуальної інформації на сайті райдержадміністрації, сайтах органів місцевого самоврядування, в друкованих засобах масової інформації, а також через розміщення сюжетів відповідної тематики на зовнішніх рекламних носіях району.
Розвиток людського потенціалу
1. Демографічно-ресурсний розвиток	1.1. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно права на забезпечення санаторно-курортними путівками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, інвалідів, учасників АТО; 1.2. забезпечення санаторно-курортним лікуванням пільгових категорій громадян; 1.3. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно прав на види державних допомог, які гарантує держава для осіб (та членам їх сімей), що перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі; 1.4. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно права на окремі види державної допомоги сім’ям, в яких народилися діти; 1.5. проведення підтримки багатодітних сімей шляхом надання пільг на житлово-комунальні послуги; забезпечення виплат: 1.6. одноразової винагороди жінкам, які відзначені почесним званням України «Мати-героїня»; 1.7. компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 1.8. допомоги при народженні дитини; 1.9. допомоги дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням; 1.10. допомоги при усиновленні дитини.
2. Освіта	2.1. забезпечення доступу дітей з особливими освітніми потребами до закладів освіти; 2.2. розширення гуртків на базі закладів позашкільної освіти; 2.3. здійснення стовідсоткового підвезення учасників освітнього процесу у сільській місцевості до місця навчання і роботи та у зворотному напрямку; 2.4. забезпечення підручниками і посібниками учнів закладів загальної середньої освіти, які надходитимуть з державного бюджету; 2.5. оновлення навчально-комп’ютерних комплексів, оскільки всі заклади загальної середньої освіти денної форми навчання використовують їх в освітньому процесі та підключені до мережі Інтернет; 2.6. створення нових місць у функціонуючих закладах дошкільної освіти та дошкільних відділень у закладах загальної середньої освіти, що забезпечить рівний доступ дітей до якісної дошкільної освіти в районі.
3. Охорона здоров`я	3.1. інформованість пацієнтів з артеріальною гіпертензією та залучення їх до участі у лікуванні і моніторингу факторів ризику, у тому числі шляхом продуктивної діяльності шкіл здоров’я для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями; 3.2. внесення змін до спроможних мереж надання первинної медичної допомоги за рахунок розвитку мережі амбулаторій з метою задоволення запитів населення на послуги первинної медичної допомоги відповідної якості, повноти здійснення скринінгових досліджень на первинному рівні надання медичної допомоги; 3.3. забезпечення моніторингу за станом виявлення серцево-судинних захворювань, лікування хворих відповідно до чинних стандартів та використання сучасних медичних технологій у лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда та гострий мозковий інсульт; 3.4. оснащення збудованих та дооснащення існуючих амбулаторій центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідно до табеля оснащення; 3.5. підвищення якості надання медичної допомоги шляхом використання нових клінічних протоколів (клінічних маршрутів пацієнтів) для надання медичної допомоги при різних нозологічних формах захворювань у закладах охорони здоров’я області; 3.6. підготовка та перепідготовка спеціалістів, проведення тренінгів для медичних працівників усіх рівнів; 3.7. дооснащення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги відповідно до табеля оснащення; 3.8. упровадження в діяльність закладів охорони здоров’я новітніх методик лікування, використання сучасної лікувально-діагностичної апаратури.
4. Підтримка сім’ї, дітей та молоді	4.1. підвищення зацікавленості молоді в здобутті освіти; 4.2. заохочення молоді до досягнень у різних сферах суспільного життя, у професійній діяльності, до активної участі у розбудові регіону, поліпшення рівня навчальної та виховної роботи; 4.3. створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для соціалізації молоді; 4.4. координація зусиль державних органів, партій, організацій, об’єднань, рухів, соціальних інститутів щодо забезпечення умов для розвитку і самореалізації молоді; 4.5. соціальний захист груп молоді, неспроможних самостійно розв’язувати власні проблеми або хоча б полегшити своє життя. 4.6. участь у міжнародній науково-практичної конференції «Інновації та реформи молодіжної політики у Дніпропетровській області» та ІІІ Всеукраїнської акції, спрямованої на утвердження національно-патріотичної свідомості дітей та молоді, «Патріотичні екскурсії по Україні»; 4.7. проведення профілактичної, інформаційно-просвітницької роботи серед молоді у напрямах: профілактика наркоманії, ВІЛ-інфекції, СНІДу, алкоголізму, тютюнопаління із залученням молодіжних громадських організацій та волонтерів; 4.8. надання підтримки молодим громадянам у працевлаштуванні та реалізації підприємницьких ініціатив; 4.9. підвищення престижу сім’ї, посилення орієнтацій на шлюб та відповідальне батьківство.
5. Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування	5.1. своєчасне виявлення та облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання у визначений законодавством строк таким дітям статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; 5.2. усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; влаштування дітей під опіку (піклування), до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. 5.3 влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до форми, наближеної до сімейної, а саме – до малих групових будинків; 5.4. організація заходів до Дня захисту дітей, Дня усиновлення з метою підтримки та розвитку національного усиновлення, сімейних форм виховання.
6. Культура	6.1. проведення основних культурно-мистецьких заходів та взаємозбагачення національних культур; 6.2. відзначення державних свят, ювілейних та пам’ятних дат; 6.3. популяризація елементів національної культурної спадщини ЮНЕСКО: Петриківського розпису та козацьких пісень; 6.4. участь у виставці Петриківського розпису та майстер класах з Петриківського розпису; 6.5. підтримка та популяризація традиційних народних промислів і мистецьких творчих доробків; 6.6. якісному функціонуванню закладів культури сприятиме: інвентаризація об’єктів культурної спадщини; проведення капітальних ремонтів у закладах культури; придбання сучасних музичних інструментів та звукової апаратури, створення нових сучасних костюмів для творчих колективів закладів культури; впровадження електронного реєстру музейних експонатів за різноманітними напрямами: предметів мистецтва, історичних артефактів, родинних реліквій та інформаційної бази за напрямами музейної та науково-дослідної роботи; 6.7. поповнення бібліотечних фондів бібліотек та оновлення комп’ютерної техніки для користувачів бібліотечними послугами; 6.8. розвиток бібліотечної справи буде направлений на переведення бібліотечних фондів в електронний вид, запровадження нових комп’ютерних інформаційних технологій та проведення в бібліотеках різноманітних пізнавальних, комунікаційних, інформативних та інших заходів задля заохочування населення району у власному, особистому культурному розвитку; 6.9. для збереження національно-культурної спадщини продовжуватиметься інвентаризація та моніторинг пам’яток культури, архітектури, археології, історії та монументального мистецтва, паспортизація об’єктів культурної спадщини, підготовка облікової документації пам’яток у рамках підготовки Державного реєстру нерухомих пам’яток України; 6.10. участь у обласних фестивалях, конкурсах, різних тематичних заходах з метою збереження традицій українського народу, розвитку культур національних меншин, підтримки народних колективів та ансамблів.
7. Фізичне виховання та спорт	7.1. виконання плану заходів щодо реалізації в районі Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя », затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.09.2020 № Р-646/0/3-20; 7.2. участь у щорічному оцінюванні фізичної підготовленості населення згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України від 04.10.2018 № 4607 «Про затвердження тестів і нормативів для осіб, щорічне оцінювання фізичної підготовленості яких проводиться на добровільних засадах, Інструкції про організацію його проведення та форми Звіту про результати його проведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.10.2018 №1207/32659; 7.3. залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом; 7.4. популяризація здорового способу життя та фізичної реабілітації; 7.5. збільшення кількості населення, яке займається всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної направленості; 7.6. максимальна реалізація здібностей обдарованої молоді, у тому числі й молоді з обмеженими фізичними можливостями, у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень та виховання її у дусі олімпізму; 7.7. проведення районних спортивно-масових змагань і забезпечення підготовки та гідного виступу спортсменів району на регіональних, державних і міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту; 7.8. поліпшення розвитку спортивної інфраструктури району; 7.9. забезпечення діяльності фізкультурно-спортивного товариства «Колос», районних дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Інноваційний розвиток району на основі смарт-спеціалізації
1. Науково-технічна та інноваційна діяльність	1.1. участь в обласних інтерактивних заходах, присвячених популяризації науки; 1.2. сприяння впровадженню науково-технічних розробок у промисловість; 1.3. надання інформації для наповнення бази даних стосовно потенційних виконавців інноваційних проектів.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік є документом державного планування місцевого рівня.

Програмою окреслені цілі, основні завдання та заходи економічного, соціального та культурного розвитку району на короткостроковий період з урахуванням загальнодержавних реформ.

Основою Програми являється людиноцентричний підхід, оскільки розвиток людського капіталу є підґрунтям зростання регіональної економіки та зміцнення конкурентних позицій регіону як в країні, так і світу.

З метою забезпечення цілісності системи планування регіонального розвитку Програмиа враховує положення програмних документів, які діють на державному та регіональному рівнях, екосистемний підхід та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління та врахування екологічної складової під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Розроблення Програми має зв’язок та узгоджується з іншими документами державного планування, що в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проєктних рішень, а саме:

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695;

Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 – 2022 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 (зі змінами від 17 листопада 2021 р. № 1194);

Прогноз економічного і соціального розвитку України на
2022 – 2024 роки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 29.07.2020 № 671;

Стратегія регіонального розвитку Дніпропетровської області
на період до 2027 року, затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради від 07.08.2020 № 624-24/VIІ;

План реалізації Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року на 2021 – 2023 роки, затверджений рішенням Дніпропетровської обласної ради від 07.08.2020 № 624-24/VIІ;

Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затверджено Законом України від 28.02.2019 № 2697-VIII.

 

•  
•  
•  
• 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ , У ТОМУ ЧИСЛІ  ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)

 

Згідно Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» - утворено Кам’янський район (з адміністративним центром у місті Кам’янське) у складі територій Божедарівської селищної, Верхівцівської міської, Верхньодніпровської міської, Вишнівської селищної, Вільногірської міської, Жовтоводської міської, Затишнянської сільської, Кам’янської міської, Криничанської селищної, Лихівської селищної, П’ятихатської міської, Саксаганської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Кам’янський район – один з економічно розвинених районів Дніпропетровської області, який характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.

На території 4,82 тис. кв. км мешкають, за даними на 1 жовтня 2021 року, 434 898  осіб. В районі проживають представники більш ніж 80 національностей, найбільшу частку складають українці – 79,3%.

Головна водна артерія району – ріка Дніпро (довжина в межах Кам’янського водосховища – 66 км), транзитні магістральні залізничні і шосейні дороги мають вихід до Донбасу, портів Чорного і Азовського морів, індустріальних центрів України та близького зарубіжжя.

Кам’янський район розташований у степовій і лісостеповій фізико-географічних зонах на Придніпровській височині в зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. У цілому він характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Найхолодніший місяць –січень (-5,5^оС), найтепліший – липень (+26,7^оС). Середня мінімальна температура повітря самого холодного місяця – січня (-8,4^оС). Річна кількість опадів складає 513 мм. Середня річна відносна вологість – 74 %. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 днів на рік.

За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Кам’янський район є складовою Дніпропетровської області - однієї з найбагатших областей в Україні. Майже на всій території району переважають родючі чорноземні ґрунти. Розгалужена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне сільське господарство.

Кам’янський район, як і вся Дніпропетровщина, багатий на корисні копалини. Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин.

Геологічна будова (розташування на Українському щиті) зумовила домінування у структурі корисних копалин рудної та нерудної сировини. Так, у регіоні серед інших руд металів присутні титанові (Малишівське родовище), урану (Жовторіченське родовище). Серед нерудних корисних копалин присутні великі поклади каоліну в П’ятихатській міській громаді, а також граніту (Кудашівське родовище) Паливні корисні копалини представлені східною частиною Придніпровського буровугільного басейну (Верхньодніпровське родовище). Вугілля невисокої якості, але у деяких родовищах наближається за характеристиками до кам’яного. В околицях П’ятихатської міської громади, с. Жовте та по р.Інгулець. відомі поклади графіту. Також на території району знаходяться значні запаси будівельної сировини, а саме: велике родовище сірих гранітів (Кудашівське), які використовуються як облицювальний і стіновий матеріал, та родовище мармуру біля с. Жовте, Лозуватка.

Промисловість Кам’янського району на теренах області представляють середні та малі підприємства, що відносяться до:

Добувної промисловості і розроблення кар’єрів: ДП СхідГЗК, Філія "ВГМК" АТ ОГХК, ТОВ «Цветмет ЛТД.

Переробна промисловість: ТОВ «Вільногірське скло», ТОВ «Склянний Альянс», ТОВ "ТД" Вільногірське скло», ТОВ " ХІМТЕК-ПЛАСТ», ТОВ "ТД ХІМТЕК-ПЛАСТ», ТО«³льногірський завод залізобетонних виробів», ПП "ТУТ".

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів:

ТОВ "Іванівка", ТДВ "Кам'янський завод продтоварів", ПАТ "ДКПК", ТОВ НВП "Лайкоред Україна", ПП "Самріз".

Виготовлення виробів з деревини, виробництво поперу та поліграфічна діяльність: ОКП "Дніпродзержинська друкарня", ТДВ "Завод Метиз".

Виробництво коксу: ПрАТ "ЮЖКОКС", ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод".

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції :АТ "ДНІПРОАЗОТ", ДП "Смоли", ПрАТ "Хімдивізіон", ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" ТОВ ПП "ЗІП", ДВ "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр".

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції: Кам´янський завод ПрАТ "Кривий Ріг Цемент".

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів:

ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод", Металургійне виробництво ДП "Дніпродзержинський сталеливарний завод", ТОВ "Компанія Техінвест", ПрАТ "ВЛМЗ" ТОВ "Шлях».

Машинобудування: ПрАТ "Дніпровагонмаш", ПрАТ "ВМЗ" ТОВ "ВАРЗ".

Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування:

ВП "АтаМ", ДП "НАЕК "Енергоатом", ТОВ "ІК "Кріпто", ТОВ "Позитрон GmbH", ТОВ "НВП "Тетра", ТОВ "НТТ Технотрон", ТОВ "Техномаш", ТОВ "Білмакс", ТОВ "Гарант Метиз Інвест".

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря:

Філія"Середньодніпровська ГЕС", АТ "Дніпровська ТЕЦ", КП "Жовтоводський водоканал", ДОР" КП "Жовтоводськтепломережа", КП ДОР "Аульський водовод", КП "Верхньодніпровське ВУВКГ "ДОР".

Стан довкілля району формується під значним антропогенним впливом суб'єктів господарювання. Значний рівень розвитку промисловості призводить до значного техногенного навантаження на довкілля району, що спричиняє забруднення повітряного та водного басейнів, земельних ресурсів, негативно впливає на здоров’я населення, флору та фауну.

 

Атмосферне повітря

 

Викиди шкідливих речовин в атмосферу у 2021 році становили 98627,3т, що на 12609,3 т більше, ніж у 2020 році.

У складі викинутих забруднюючих речовин діоксиду сірки у 2021 році становлять 6305,0 т, що на 660,6 більше, ніж у 2020 році та діоксиду азоту у 2021 році – 5148,3 т, що на 614,2 т більше, ніж у 2020 році.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Кам’янському району протягом 2019-2021 років наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Кам’янському району в цілому та в розрізі* протягом 2019-2020 років

Населені пункти	Обсяги викидів, т		Збільшення (+)/зменшення (-) викидів у 2020 р. проти 2019 р., т	Обсяги викидів у 2020 р. до 2019 р., %
	2019 рік	2020 рік
Кам’янський район, в т.ч	86018,0	98627,3	+12609,3	114,7
м. Вільногірськ	1254,6	413,0	-841,6	33,0
м. Жовті Води	697,5	670,9	-26,6	96,2
м. Кам’янське	83335,8	96803,1	+13467,3	116,2
Верхньодніпровський район	365,8	273,6	-841,6	74,8
Криничанський район	150,5	112,0	-38,5	74,4
П’ятихатський район	213,8	354,7	+140,9	165,9

Таблиця 2.2

.

Обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря за видами по Кам’янському району в цілому та в розрізі* 

протягом 2019-2020 років

Населені пункти	2019 рік		2020 рік		Обсяги викидів діоксиду сірки у 2020 р. до 2019 р., %	Обсяги викидів діоксиду азоту у 2020 р. до 2019 р., %
	Діоксид сірки, т	Діоксид азоту, т	Діоксид сірки, т	Діоксид азоту, т
Кам’янський район	5644,4	4534,1	6305,0	5148,3	111,7	113,5
в т.ч.
м. Вільногірськ	49,3	92,4	38,5	74,1	78,0	80,2
м. Жовті Води	235,0	64,6	174,7	84,4	74,3	130,6
м. Кам’янське	5282,8	4276,7	6060,5	4911,6	114,7	114,8
Верхньодніпровський район	57,7	98,2	23,6	74,6	40,9	75,9
Криничанський район	0,0	0,9	0,0	1,4	100,0	155,8
П’ятихатський район	12,4	1,3	7,7	2,2	59,7	146,7

*відповідно до адміністративно-територіального устрою, який діяв до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів"

 

Згідно комплексному індексу забруднення атмосфери пріоритетними речовинами (ІЗА), обчисленому за даними спостережень 2020 року, рівень забруднення атмосферного повітря міст Дніпропетровської області вище середнього.

Таблиця 2.3.

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) у містах Дніпропетровської області 

за 2020 рік

 

Перелік пріоритетних домішок	І З А
	Дніпро	Кам’янське	Кривий Ріг
Формальдегід	8,1	6,1	8,8
Двооксид азоту	2,5	2,0	1,0
Пил	2,0	2,0	2,7
Оксид вуглецю			0,7
Фенол	1,0	3,6	0,6
Аміак	1,0	1,2
Комплексний ІЗА	14,6	14,9	13,8

 

 

 

Систематичний нагляд за рівнем забруднення атмосферного повітря проводиться на стаціонарних постах Дніпропетровським регіональним центром з гiдрометеорологiї у таких містах, як: Дніпро та Кам’янське.

Відповідно до даних наданих в Екологічному паспорті Дніпропетровської області у 2020 році середньорiчнi концентрації становили:

- м. Кам’янське: пилу – 2,0 ГДК, діоксиду азоту – 2,0 ГДК, фенолу – 2,7 ГДК, формальдегіду – 4,0 ГДК, аміаку – 1,3 ГДК; оксиду азоту – 0,7 ГДК, діоксиду сірки – 0,2 ГДК, оксид вуглецю – 1,0 ГДК.

Результати спостережень свідчать, що в 2022 році рівень забруднення атмосфери промислових міст залишався ще досить високим. Екологічна ситуація загострюється тим, що викиди в атмосферу здійснюються нерівномірно, а переважно в промислових зонах, де велика концентрація підприємств металургійної, гірничодобувної, машинобудівної, хімічної та іншої промисловості.

За інформацією Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології щодо радіоактивного забруднення атмосферного повітря Дніпропетровської області, радіаційна обстановка на території Дніпропетровської області в цілому та конкретно у Камянському районі була стабільною і знаходилася у межах природного радіаційного фону. Екстремально-високі рівні радіоактивного забруднення не спостерігалися.

Рівень експозиційної дози гамма-випромінювання у 2022 році становив в середньому 13 мкР/год.

Протягом 2022 року перевищення контрольного рівня гамма-фону спостерігався на метеостанціях, випадків перевищень контрольних рівнів сумарної бета-активності в пробах атмосферних випадінь виявлено не було. Щільність випадів техногенних радіонуклідів знаходилась на рівні попередніх років.

Концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери утримується на сталому рівні. Можна очікувати подальше зменшення концентрації штучних радіонуклідів в повітрі як за рахунок їх природного розпаду, так і їх подальшого заглиблення у ґрунт.

Ймовірний стан атмосферного повітря, якщо проєкт Програми 

не буде затверджено

Проєкт Програми містить ряд заходів, внаслідок реалізації яких можлива поява викидів в атмосферне повітря. Але, також проєктом Програми передбачені заходи, які спрямовані на реконструкцію та модернізацію вже існуючих підприємств, реалізація яких дозволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, таким чином маючи компенсаційну дію для стану атмосферного повітря на регіональному рівні.

У випадку, якщо проєкт Програми не буде затверджений, а заходи не будуть реалізовані, стан атмосферного повітря на території району на регіональному рівні більш ймовірно залишатиметься на рівні сучасних показників або погіршеться.

Водні ресурси

Кам’янський район повністю розташований в межах басейну р. Дніпро, яка є головною рікою гідрографічної мережі Дніпропетровщини. Стік річки зарегульований каскадом Дніпровських водосховищ, і в межах району присутня південна частина одного з них - Кам’янського водосховища. Довжина р. Дніпро в межах Кам’янського водосховища – 66 км. Найбільш значними притоками р. Дніпро, басейни яких в значній мірі розташовані у межах району, є Саксагань, Мокра Сура і Базавлук. Територією Кам’янського району також протікають річки Самоткань, Домоткань, Омельник, Демурина, Жовта, Лозуватка, Водяна. Загалом гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах області представлена: 10 річками, 11 водосховищами, 477 ставками та 29 озерами.

У відповідності до ст. 5 Водного кодексу України всі поверхневі водні об’єкти в межах Кам’янського району належать до водних об’єктів загальнодержавного значення. Зважаючи на те, що водні ресурси на території району розподіляються нерівномірно, покриття їх дефіциту частково вирішується водогонами регіонального значення.

Таблиця 2.4.

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

(за даними Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології)

Назва водного об`єкта	Кількість контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.		Відібрано та проаналізо-вано проб води, од.	Кількість показників, од.	Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
	усього	у т.ч. з переви щенням ГДК
Кам’янське водосховище	2	2	24	528	Нафтопродукти – 3 Нітрити – 4
р. Саксагань	2	2	24	528	Сульфати – 12 Хлориди – 12 Нафтопродукти – 3

Таблиця 2.5.

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

(за даними Державної екологічної інспекції 

у Дніпропетровській області)

Назва водного об`єкта	Кількість контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.		Відібрано та проаналізо-вано проб води, од.	Кількість показників, од.	Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
	усього	у т.ч. з перевище-нням ГДК
р. Дніпро	10	4	25	25 – pH, температура, розчинений кисень, БСК5,ХСК, завислі речовини, сухий залишок, хлориди, сульфати, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, мідь, цинк, марганець, нафтопродукти, АПАР, хром, свинець, нікель, кобальт, кадмій, алюміній	4 – завислі речовини
р. Саксагань	1	1	1	3 – температура, розчинений кисень, сухий залишок	1 – сухий залишок

 Основні забруднювачі водних об’єктів (за сферами діяльності) 

У 2022 році обсяг скинутих зворотних вод в поверхневі водні об’єкти району значно зменшився. Насамперед, це обумовлено зменшенням скиду зворотних вод з категорією якості “забруднені” та переходом на категорію “очищених” або “чистих” зворотних вод, таких підприємств, як:

– АТ “ДНІПРОАЗОТ” м. Кам’янське – на 1,68 млн м3;

– ПрАТ “Дніпровагонмаш” м. Кам’янське – на 0,21 млн м3;

– ПАТ “Дніпровський меткомбінат”, м. Кам’янське – на 55,67 млн м3.

Скид зворотних вод з категорією якості “нормативно-очищені” навпаки збільшився у 2022 році. Це обумовлено зміною категорії якості зворотної води, насамперед, у підприємства ПАТ “Дніпровський меткомбінат”, м. Кам’янське.

Найбільші підприємства – забруднювачі, які здійснюють скид забруднених (без очистки та недостатньо очищених) зворотних вод у водні об’єкти району:

- КВП КМР “Міськводоканал” м. Кам’янське (за вмістом фосфатів);

- КП “Жовтоводський водоканал” ДОР.

Ймовірний стан водних ресурсів, якщо проєкт Програми 

не буде затверджено

У випадку, якщо проєкт Програми не буде затверджений, подальший стан водних ресурсів на території області залишиться без змін.

Земельні ресурси та грунти

Площа території Кам’янського району становить 4818.2 км 2, Площа сільськогосподарських угідь - 268,5тис.га, із них ріллі -227,5тис.га, посівні площі основних сільськогосподарських культур -129,3, площі садів – 1,35 тис.га.

Основний фонд грунтового покриття Кам’янського району складають чорноземи звичайні різної глибини гумусового шару та механічного складу від легкосуглинкових до легкоглиністих. В районі найбільша питома вага припадає сільськогосподарським угіддям, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель.

Таблиця 2.6.

Лісовий фонд району в розрізі земель цільового призначення та категорій земель (станом на 01.01.2022)

 

Постійні лісокористувачі, власники лісів, інші землекористувачі, у користуванні яких є лісові ділянки, землі запасу	Загальна площа, тис. га	Лісові землі, тис. га
		вкриті лісовою рослинністю		не вкриті лісовою рослинністю				Усього лісових земель
		усього	із них лісові культури	незімкнуті лісові культури	зруби	галявини, біополяни	Лісові дороги, проліки, розриви
Землі лісогосподарського призначення
ДП «Верхньодніпровський лісгосп»	18,7	16,0	13,0	0,4	-	0,2	0,1	16,6
Землі іншого користування

Таблиця 2.7.

Нелісові землі, землі лісогосподарського призначення 

(станом на 01.01.2022)

Постійні лісокористувачі, власники лісів	Рілля	Сінокоси	Пасовища	Піски	Болота	Води	Яри, схили, кар`єри	Інші нелісові землі	Загальна площа нелісових земель, тис. га
ДП ««Верхньодніпровський лісгосп»	34	-	-	-	140	25	-	1802	2001

До деградованих земель відносяться земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин та земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами грунтами. До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, грунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно не ефективним.

Процеси площинного змиву (делювіальні) розповсюджені скрізь на схилах крутизною 3º і більше. При нахилі поверхні більше 5º створюються умови для майже повного змиву гумусового шару ґрунту. На схилах крутіше 6º розвивається лінійна ерозія (ріст ярів). Схили крутизною більше 16º небезпечні щодо виникнення зсувів. Більшість зсувів, що спостерігаються мають складний характер. Зсувні процеси розповсюджені в районі досить нерівномірно. Значна ураженість зсувами характерна для територій, де поєднується декілька сприятливих факторів для їх розвитку. На території Кам’янського району нараховується 162 зсува та потенційно-зсувних ділянок. Чітко вирізняються кілька районів, де зсувна активність характеризується високою інтенсивністю і завдає значних збитків народному господарству:

1. Район правого схилу долини р. Дніпро вище м. Дніпродзержинськ і басейнів р. Омельник, Домоткань і Самоткань. Чисельні зсуви, як глибокі, так і мілкі, відбуваються на узбережжі Кам’янського водосховища. Спостерігається зв'язок зсувів з глибинною і боковою ерозією постійних і тимчасових водотоків, а також інтенсивною абразивною діяльністю хвиль Кам’янського водосховища (зсуви-обвали). У районі смт. Лихівка спостерігається зсув, пов'язаний з розробкою кар'єру будматеріалів (підрізка схилу долини р. Омельник).

2. Район правого схилу долини р. Дніпро і балок, що впадають до нього у межах м. Кам’янське. Тут особливо чітко виявляється вплив на розвиток зсувів техногенних факторів. Головна причина її розвитку перезволоження лесових ґрунтів на схилах поверхневими та підземними водами в результаті постійного або періодичного підйому підземних вод (балки Шамишина, Карнаухівська).

Ймовірний стан земельних ресурсів та ґрунту, якщо проєкт Програми 

не буде затверджено

Виконання заходів Програми не спричинятиме додаткове техногенне навантаження на земельні ресурси, що розташовані на території району. Можна зробити висновок, що у разі незатвердження Програми стан земельних ресурсів залишиться незмінним.

Біологічне та ландшафтне різноманіття, природно-заповідний фонд та національна екологічна мережа

На території Кам’янського району розвинені різноманітні типи байрачних лісів, балкові ландшафти з осередками ендемічної степової флори та фауни. У долинах степових річок і балках на поверхню виходять кристалічні породи, на яких формуються своєрідні біогеоценози. У долинах малих річок формуються багаті біологічним різноманіттям заплавно-борові та водно-болотні комплекси.

Усі елементи екомережі утворюють єдине ціле, об’єднують ділянки природних ландшафтів у територіальну цілісну систему. З огляду на функції, площу, видовий склад рослинного та тваринного світу в національній екологічній мережі виділяються елементи міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення.

На сучасному етапі розвитку господарювання в межах Кам’янського району спостерігається посилення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі (див. табл. 2.9) та стан біорізноманіття.

Зокрема відбувається відновлення діяльності гірничодобувних підприємств, відведення нових територій під будівництво кар’єрів по видобутку корисних копалин, промислових об’єктів, житлової забудови, влаштування полігонів твердих побутових відходів. До складу цих земель значною мірою потрапляють і природні території, які могли б стати елементами екомережі, але втрачаються безповоротно внаслідок вище зазначеної діяльності. За останні роки підсилився вплив на балково-степові екосистеми, які займають важливе місце в системі екомережі Кам’янського району. Тут через надмірне випасання (або навпаки раптове припинення випасу), постійні випалювання сухих залишків природної трав’яної рослинності. Останній є причиною значних трансформацій у видовому складі та характері угруповань степової рослинності.

Помітно скоротилась кількість вегетуючих та квітучих ефемероїдів і ефемерів, у тому числі рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України. З другого боку, після випалів звільнені екологічні ніші швидко заповнюють види з активною екологічною стратегією, внаслідок чого ділянки ковилових та типчакових степів починають поступово заміщуватися угрупуваннями пирію повзучого, куничника наземного та інших довгокореневищних злаків. Полезахисні лісосмуги повсюдно, а особливо в південних районах області, потерпають не тільки від випалів, але й від незаконних рубок. Внаслідок цього значна частина лісосмуг втратила захисні функції, має вигляд дуже розріджених насаджень, а подекуди знищена повністю.

У більш задовільному стані знаходяться землі лісового фонду, які є важливим елементом екомережі, але в районі, який знаходиться в степовій зоні, ліси займають незначні площі і не можуть суттєво впливати на формування безперервного екологічного каркасу. Крім того, в лісах відбуваються лісовідновні та суцільні санітарні рубки, нерідко трапляються лісові пожежі, влаштовуються локальні кар’єри для видобутку піску, що загалом також поступово знижує захисну роль лісів для довкілля та їх значення як елементів екомережі.

Таблиця 2.8.

Складові структурних елементів екологічної мережі

Категорії об`єктів ПЗФ	Об`єкти ПЗФ
	Загальнодержавного значення			Місцевого значення			разом
	Кількість, од.	площа, га		Кількість, од.	площа, га		Кількість, од.	площа, га
		Усього	У тому числі надано в постійне користування		Усього	У тому числі надано в постійне користування		Усього	У тому числі надано в постійне користування
Природні заповідники	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Національні природні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Регіональні ландшафтні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заказники, усього	5	2523,0	Х	15	9564,8	Х	20	12087,8	Х
у тому числі:
ландшафтні	2	772,0	Х	4	4781,6	Х	6	5553,6	Х
лісові	2	1544,0	Х	1	361,0	Х	3	1905,0	Х
ботанічні	1	207,0	Х	10	4422,2	Х	11	4629,0	Х
загальнозоологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
орнітологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
ентомологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
іхтіологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
гідрологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
загальногеологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
палеонтологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
карстово-спелеологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Пам`ятки природи, усього	1	56,0	Х	-	-	-	1	56,0	Х
у тому числі:
комплексні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
ботанічні	1	56,0	Х	-	-	-	1	56,0	Х
зоологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
гідроологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
геологічні	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заповідні урочища	-	-	-	1	33,9	Х	1	33,9	Х
Ботанічні сади	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Дендрологічні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва	-	-	-	1	8,0	-	-	-	-
Зоологічні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-
РАЗОМ	6	2579,0	-	17	9606,7	-	23	12185,7	-

 

 

 

 

 

Таблиця 2.9.

 

Перелік цінних природних територій по Ка’мянському району, що резервуються для створення нових або розширення існуючих об’єктів ПЗФ

Рішення про резервування	Назва території/об’єкта, яку/який запропоновано створити	Площа, га (орієнтована)	Місцезнаходження	Підприємство, установа чи організація, у віданні яких перебувають території
Рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 № 680-34/VI	І. Національні природні парки
	Домоткань-Самотканський (створення)	*	Верхньодніпровський р-н
	Мишуринорізький (створення)	*	Верхньодніпровський р-н
	Сурський (створення)	*	Верхньодніпровський, Криничанський, Солонянський р-ни
	Саксаганський (створення)	*	П’ятихатський, Криворізький р-ни
	Середньо-Базавлуцький (підвищення статусу, розширення)	*	Криничанський р-н
	ІV. Перелік зарезервованих природних ядер екомережі місцевого значення*
	Миколаївсько-Троїцькі байраки	*	П’ятихатський р-н. Між селами Миколаївка, Троїцьке
	Червоно-Деріївський	*	П’ятихатський р-н. Біля сіл Новотроїцьке, Червоно-Деріївка
	Лихівський	*	П’ятихатський, Верхньодніпровський р-ни. Між селами Заполички, Попівка
	Урочище Ровеньки	*	П’ятихатський р-н. Між селами Жовтоолександрівка та Холодіївка
	Урочище Червона Гірка	*	П’ятихатський р-н. Між селами Запоріжжя та Червона Гірка
	Яківлівський	*	П’ятихатський р-н. Між селами Миронівка, Володимірівка
	Княжі байраки	*	П’ятихатський р-н. Біля сіл Жовтоолександрівка, Жовте
	Долина річки Жовта	*	П’ятихатський р-н. Біля с. Жовте
	Червоний Луг	*	П’ятихатський р-н. Села Червоний Луг, Комісарівка
	Михайлівський	*	П’ятихатський р-н. Між селами Мишурин Ріг, Михайлівка
	Катеринівський	*	П’ятихатський р-н. Між селами Плоске, Катеринівка, Степове
	Чигринівський	*	П’ятихатський р-н. Між селами Комсомольське, Демурино-Варварівка
	Зелений клин	*	П’ятихатський р-н. Між селами Зелений Клин, Липове та смт Лихівка
	Полтаво-боголюбівський	*	П’ятихатський р-н. Біля с. Калинівка
	Мотина Балка	*	П’ятихатський р-н. Біля с. Галина Лозуватка
	Верхньосаксаганський	*	П’ятихатський, Верхньодніпровський, Криничанський р-ни. Від с. Василівка до с. Саївка
	Бородаївські байраки	*	Верхньодніпровський р-н. Між селами Суслівка, Бородаївка, Заполички, Правобережне
	Річка Грушівка	*	Солонянський, Криничанський р-ни. Між селами Карайкове, Грушівка
	Суха Сура	*	Криничанський, Дніпровський р-ни. Між м. Кам’янське та с. Сурсько-Михайлівка
	Витоки річки Саксагань	*	Верхньодніпровський, П’ятихатський, Криничанський р-ни. Між селами Адалимівка, Теплівка, Полівське, Божедарівка
	Балка Сухенька	*	Криничанський р-н. На південь від с. Романкове (у межах м. Кам’янське)
	Балка Шамишина	*	м. Кам’янське
	Макортівський	*	Софіївський, П’ятихатський р-ни. Між селами Саївка, Макорти
	Балка Демурина	*	Софіївський, П’ятихатський р-ни. Між селами Демурино-Варварівка, Райполе
	Витоки річки Кам’янка	*	Софіївський, Криничанський р-ни. Між селами Червоний Орлик і Софіївка

 * орієнтована площа відповідно до проекту схеми формування екомережі

 
 

З метою розширення площі територій природоохоронного призначення, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття у 2017 році рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VII затверджено Проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області.

Основною метою Програми є формування територіально-функціональної системи екологічної мережі в області, яка забезпечить збільшення відсотку заповідності, а також збереження всього різноманіття природних і напівприродних типів ландшафтів, геологічних пам’яток, ґрунтів, популяцій рідкісних та зникаючих видів флори та фауни регіону, можливість природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин.

Загальна площа ключових територій екомережі Дніпропетровської області складає 798 831 га, у тому числі по Кам’янському району ( у відсотках до площі району до об’єднання або міста), а саме:

- Верхньодніпровський район 59 588 га (45,5 %);

- Криничанський район 35 934 га (21,3 %);

- П’ятихатський район 31 348 га (18,3 %);

- місто Кам’янське 3 480 га (25,2 %).

Таблиця 2.10.

 Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі Ка’мянського району

№ з/п	Одиниці адміністративно-територіального устрою*	Загальна площа, тис. га	Загаль-на площа екоме-режі, тис. га	Складові елементи екомережі, тис. га
				Об’єкти ПЗФ	Водно-болотні угіддя	Відкриті заболочені землі	Водоохоронні зони	Прибережні захисні смуги	Ліси та інші лісовкриті площі	Курортні та лікувально- оздоровчі території	Рекреаційні території	Землі під консервацією	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	Пасовища, сіножаті	Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарств
1	Кам’янський район	461,409		12,118	-	1,646	-	23,25	33,568	0,027	0,098	-	2,932	50,094
2	м. Вільногірськ	1,046		-	-		-	-	0,022	-	-	-	0,019
3	м. Кам’янське	13,779		-	-	0,032	-	1,752	1,244	0,013	0,059	-	0,421	0,094
4	м. Жовті Води	3,325		-	-	0,036	-	0,046	0,098	-	0,016	-	0,294	0,056	-

 

Ймовірний стан рослинного світу, території з природоохоронним статусом, об'єктів екомережі, якщо проєкт Програми не буде затверджено.

Виконання заходів Програми не спричинятиме додаткове техногенне навантаження на об'єкти рослинного світу на території району, зокрема на території з природоохоронним статусом та на території і об'єкти екомережі. Можна зробити висновок, що у разі не затвердження Програми стан рослинного, тваринного світу, території з природоохоронним статусом та об'єктів екомережі залишиться незмінним.

Відходи

За попередніми даними Головного управління статистики у Кам’янському районі на підприємствах протягом 2021 р. утворилося 1038,4 тис. тонн відходів. Із загального обсягу утворених відходів 11,1 тис. тонн становлять відходи І-ІІІ класів небезпеки. Близько 21,2 % (220,4 тис. тонн) утилізовано, решта – спалено, у тому числі з метою одержання енергії, передано іншим підприємствам з метою утилізації або видалення та направлено в сховища організованого складування (поховання). Найбільшу частку утворення відходів у 2021 році становлять інші мінеральні відходи, змішані та недиференційовані матеріали, хімічні відходи, а також побутові та подібні відходи згоряння.

Детальніша інформація стосовно відходів наведена у таблиці 2.12.

Таблиця 2.11.

Динаміка основних показників поводження з відходами 

І-ІV класів небезпеки (т)

№ з/п	Показники	2019 рік	2020 рік
1.	Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у місцях видалення відходів	32485796,2	81696495,3
2.	Утворено відходів	185704,0	1038439,4
3.	Утилізовано	18832,0	220423,0
4.	Спалено	43,4	6,0
5.	Видалено у спеціально відведені місця чи об`єкти	7683,3	822668,6

 

 

Таблиця 2.12.

 

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ)

(на 01.01.2022)

№ з/п	Назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район)	Кількість непаспортизованих МВВ, од. *	Кількість паспортизованих МВВ, од.	Паспортизовано МВВ за звітний період, од. *
1	Верхньодніпровський район	-	3	-
2	Криничанський район	19	-	-
3	П’ятихатський район	4	1	-
4	м. Вільногірськ	-	-	-
5	м. Кам’янське	1	21	-
6	м. Жовті Води	-	5	-

Таблиця 2.13.

.

Інфраструктура місць видалення відходів (МВВ) за критерієм екологічної безпеки

 

№ з/п	Назва одиниці адміністративно-територіальної одиниці (область, район)	Місць видалення відходів категорії Г – надзвичайно небезпечні		Місць видалення відходів категорії В - небезпечні		Місць видалення відходів категорії Б – помірно небезпечні		Місць видалення відходів категорії А – мало небезпечні
		Діючих, од.	Закритих, од.	Діючих, од.	Закритих, од.	Діючих, од.	Закритих, од.	Діючих, од.	Закритих, од.
1	Верхньодніпровський район			1				2
2	Криничанський район
3	П’ятихатський район			1
4	м. Вільногірськ
5	м. Кам’янське		1	17	3
6	м. Жовті Води			3		2

 

Ймовірний стан поводження з відходами, якщо проєкт Програми

не буде затверджено.

Якщо заходи проєкту Програми не будуть реалізовані, подальший стан поводження з промисловими та побутовими відїодами на території області залишиться без змін.

 

Демографічна ситуація та стан здоров`я населення

Концентрація екологічно-небезпечних галузей промисловості на території міст обумовлює віднесення Кам’янського району до одного із техногенно навантажених регіонів Дніпропетровської області, що в свою чергу віддзеркалюється на демографічних показниках. Демографічна ситуація у районі має регресивний характер.

За статистичними даними, чисельність наявного населення Кам’янського району на 1 жовтня 2021 року, за оцінкою, складала 434 898 осіб. Упродовж січня-жовтня 2021 року вона скоротилася на 3872 осіб. Зміна чисельності жителів району відбулася за рахунок природного скорочення.

Відповідно даних з офіційного веб-сайта Депаратамента охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА у Кам’янському районі, як і взагалі у Дніпропетровській області, наявні як негативні, так і позитивні значення показників здоров’я населення. Неінфекційні захворювання мають значний вплив на здоров’я населення району, зокрема слід виокремити наступні ключові показники: частка злоякісних новооутворень шийки матки, що мали III стадію із числа вперше виявлених – 33,2% є одним із найвищих показників по країні, навіть у порівняні із загальнонаціональним значенням – 21,4%, Передчасна смертність населення віком 30- 70 років від серцевосудинних захворювань – 510,7 на 100 000 населення при загальнонаціональному значенні в 431,1 на 100 000 населення.

Кількість населення та популяційні зміни характеризуються досить низьким рівнем природного приросту населення, значення якого в районі становить (-)10,8 на 1000 наявного населення та високим рівнем абортів, значення якого складає 11,11 на 1000 жінок фертильного віку. Що стосується дитинства та умов життя, то Кам’янський район демонструє негативну статистику та ситуацію щодо кількості дітей-сиріт, які живуть в інтернатних закладах та потребують влаштування в сім'ю.

Інфекційні захворювання характеризуються одним із найвищих рівнів в

Україні щодо захворюваності на СНІД серед загального населення – 16,9 на 100000 населення (національне значення – 10,9 на 100000 населення), захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед загального населення – 113,3 на 100 000 населення, загальнонаціональний показник – 41,1 на 100000 населення відповідно та захворюваності на вірусний гепатит С серед загального населення – 31,0 на 100000 населення при загальнонаціональному значенні 15,5 на 100000 населення.

Захворюваність на туберкульоз, включно з новими випадками та рецидивами в районі становить 63,2 на 100 000 населення.

Стосовно основних факторів ризику, що можуть впливати на здоров’я населення, район характеризується значним показником низького рівня живонароджених із масою тіла менше 2500г – 64,0 на 1000 живонароджених, в порівнянні із загальнонаціональним значенням 55,2 на 1000 живонароджених.

Аварії, нещасні випадки та травматизм несуть суттєвий вплив на здоров’я населення Кам’янського району. Важливими показниками цього напрямку є: приріст кількості ДТП у порівнянні з минулим роком із значенням 13,2% (національне значення – 4,3%). В даному випадку спостерігається суттєве збільшення кількості ДТП у порівнянні із минулим роком. Відсоток водіїв, які використовують паски безпеки при знаходженні за кермом є одним із найкращих в цілому по країні - 33,2% у порівнянні із національним значенням – 26,04%. Приріст кількості ДТП із летальним наслідком у порівнянні з минулим роком - 61,9% є вкрай важливим індикатором, на який потрібно звернути увагу, адже навіть враховуючи позитивну динаміку щодо використання пасків безпеки водіями за кермом, спостерігається дуже значний приріст кількості загиблих внаслідок ДТП. Наступний індикатор приросту кількості ДТП із загиблими пішоходами у порівнянні з минулим роком характеризує загальну поведінку на дорогах як водіїв, так і пішоходів як учасників дорожнього руху. Також важливим значенням в частині травматизму та аварійності на дорогах є показник приросту кількості загиблих дітей під час ДТП у порівнянні із значенням попереднього року.

 

Ймовірні зміни стану здоров’я населення, якщо проєкт Програми  не буде затверджено

Виконання всіх заходів Програми забезпечить послаблення можливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення. З метою підвищення доступності, ефективності та якості медичного обслуговування населення Програмою заплановані заходи щодо будівництва, реконструкції та капітального ремонту лікарняних закладів.

У разі, якщо Програму не буде затверджено, всі заходи і проєкти ДДП не будуть комплексними, інтегрованими та ефективними, адже інерційний характер розвитку ситуації в економіці та соціальному житті регіону сприятиме накопиченню екологічних проблем, серед яких значна амортизація комунального обладнання та незадовільний стан інфраструктури, що можуть нести загрози техногенного характеру. Більш того, може виникнути кумулятивний ефект з проблем, що ускладнить існуючу екологічну ситуацію. Особливу загрозу становитиме проблема накопичення та утилізації твердих побутових та промислових відходів, підвищиться ризик використання небезпечних технологій утилізації ТПВ та будівництва небезпечних об’єктів та підприємств, викиди яких можуть погіршити якість атмосферного повітря, поверхневих та підземних водних ресурсів, земельних ресурсів та ґрунтів, а це, в свою чергу, може підвищити ризик виникнення новоутворень і хвороб органів дихання у населення, призвести до зниження біорізноманіття тощо.

 

 

• ХАРАКТЕРИСТИКУ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)
•  

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік визначає пріоритетні напрями економічного і соціального розвитку, враховує екологічні завдання регіонального рівня в інтересах ефективного, стабільного соціально-економічного розвитку регіону та підвищення якості життя населення

Програма передбачає розвиток базових галузей економіки та інфраструктури життєзабезпечення та охоплює усі види господарської діяльності: промисловий, агропромисловий і транспортний комплекси, енергозбереження та енергоефективність, паливо-енергетична галузь, житлово-комунальне господарство та комунальну інфраструктуру, соціальне забезпечення, впровадження заходів територіального планування, освіту, охорону здоров’я, фізичну культуру та спорт; культуру і туризм, охорону навколишнього природного середовища.

Реалізація заходів та проєктів, що визначені Програмою, спрямована на усунення та пом’якшення дії чинників, шкідливих для навколишнього природного середовища та здоров’я населення, забезпечення екологічної безпеки, відтворення та підтримання у належному стані природних ресурсів області.

Головними екологічними проблемами, що мають відношення до Програми, є: захист атмосферного повітря; необхідність відновлення та модернізація головних споруд та мереж інженерної інфраструктури (зливова каналізація, централізоване водопостачання та водовідведення), розвиток системи поводження з твердими побутовими и промисловими відходами, збереження природних ресурсів.

Стратегічна екологічна оцінка Програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2023 рік проводиться з метою забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я.

За кожним пріоритетним напрямком Програми розробляється низка заходів і проєктів, частина з яких, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної пунктом 13 частини третьої статті третьої.

Вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на здоров’я населення, при впровадженні заходів може мати тільки позитивні наслідки. Ймовірні наслідки для довкілля від реалізації Програми зведені в таблиці.

Таблиця 3.1.

Оцінка значимості ймовірних наслідкків для довкілля

від реалізації Програми

№	Ймовірні наслідки	Негативний вплив				Пом’якшення стану
		Так	Ймовірний		Ні
Атмосферне повітря
1	Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел			*		+
2	Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел			*		+
3	Погіршення якості атмосферного повітря				*
4	Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату				*
Водні ресурси
5	Збільшення обсягів скидів у поверхневі води			*		+
6	Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)				*
7	Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню				*
8	Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод				*
9	Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)				*	+
10	Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь -якого поверхневого водного об’єкту				*
11	Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону				*
12	Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод				*
13	Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)				*
14	Забруднення підземних водоносних горизонтів				*	+
Поводження з відходами
15	Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів			*		+
16	Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки			*		+
17	Збільшення кількості відходів I -III класу небезпеки				*
18	Спорудження еколого - небезпечних об’єктів поводження з відходами				*
19	Утворення або накопичення радіоактивних відходів				*
Земельні ресурси
20	Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару			*		+
21	Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів			*	*
22	Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель				*
23	Поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури				*
24	Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель				*
25	Виникнення конфліктів між ухваленими цілями стратегії та цілями місцевих громад				*
Біорізноманіття та рекреаційні зони
26	Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)				*	+
27	Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві				*
28	Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин				*
29	Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей				*
30	Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини				*
31	Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць,				*
Населення, інфраструктура
32	Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території				*	+
33	Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему, зміни в структурі транспортних потоків				*
34	Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень				*
35	Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги				*
36	Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей				*
Екологічне управління та моніторинг
37	Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки				*
38	Погіршення екологічного моніторингу				*
39	Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження				*
40	Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва			*
Інше
41	Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії			*
42	Суттєве порушення якості природного середовища				*
43	Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей				*

 

На основі оцінок, представлених в таблиці, можна зробити такі висновки щодо ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми:

атмосферне повітря – проєкт Програми містить ряд заходів, внаслідок реалізації яких можлива поява викидів в атмосферне повітря. Але, також проєктом Програми передбачені заходи, які спрямовані на реконструкцію та модернізацію вже існуючих підприємств з перероблення сільсьскогосподарської продукції, реалізація яких дозволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, таким чином маючи компенсаційну дію для стану атмосферного повітря на регіональному рівні;

водні ресурси – негативний вплив відсутній, можливе забруднення поверхневих та підземних водних ресурсів відсутне. Реалізація заходів з впровадження заходів з облаштування штучних систем зрошення буде відбуватися виключно з дотриманням норм чинного законодавства у цій сфері та після проведення оцінки впливу на довкілля даної планованної діяльності, та буде спрямовано на економічне використання водних ресурсів.

відходи –проєкт Програми не передбачає виконання заходів, реалізація яких призведе до збільшення утворення промислових та побутових відходів;

земельні ресурси – негативні наслідки відсутні, внаслідок реалізації Програми не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози. Здійснення рекультивації порушенних земель дозволить повернення у господарське використання техногенно порушених земель, що передбачено Земельним кодексом України, Законом України «Про охорону земель» та іншими нормативними документами, та є важливою складовою вирішення комплексної проблеми охорони навколишнього природного середовища та відтворення родючості порушених земель. Впровадження заходів зі штучного зрошення буде відбуватися з впровадженням заходів спрямованих на запобігання набуття ознак лужності грунтами, зміни гранулометричного складу, руйнування структури ґрунту, впровадженням меліоративних заходів, - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів;

біорізноманіття – негативні наслідки відсутні;

території та об'єкти Смарагдової мережі - наслідки відсутні;

об'єкти природно-заповідного фонду та екомережі - наслідки відсутні;

 клімат - проєкт Програми містить ряд заходів, внаслідок реалізації яких можлива поява викидів в атмосферне повітря, в тому числі парникових газів. Але, також Програмою передбачені компенсаційні заходи, які спрямовані на реконструкцію та модернізацію вже існуючих підприємств з перероблення сільсьскогосподарської продукції, реалізація яких дозволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі парникових газів, таким чином пом'якшивши вплив на клімат на регіональному рівні та матиме компенсаційний ефект внаслідок впровадження заходів з будівництва нових потужностей з перероблення сільськогосподарської продукції. Вцілому слід зазначити, що негативні наслідки відсутні;

населення та інфраструктура – наслідки позитивні: поліпшення санітарно-епідеміологічної та санітарно-епізоотичної ситуації на території області; негативний вплив на стан здоров’я чи захворюваність населення не очікується.

 

4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ) 

Кам’янський район – це території з значним рівнем техногенного навантаження та накопиченими впродовж десятиріч екологічними проблемами, частину з яких можна віднести до категорії загальнодержавних. Район вимагає проведення ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та прийняття виважених рішень. Негативна спадщина «радянської ідеології», притримування вже у незалежній державі концепції економічного зростання без наслідків для навколишнього середовища та надмірна централізація влади не сприяли покращенню ситуації.

Основними екологічними проблемами району на сьогодні залишаються:

– забруднення атмосферного повітря викидами від промислових підприємств та автотранспорту;

– забруднення водних об’єктів скидами із зворотними водами промислових підприємств та підприємств житлово-комунального господарства;

– утилізація відходів металургійної, енергетичної, переробної та інших галузей промисловості, а також поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки;

– порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок району та забруднення підземних водоносних горизонтів;

– підтоплення земель та населених пунктів району, поширення екзогенних геологічних процесів;

– охорона, використання та відтворення дикої фауни і флори, проблеми природно-заповідного фонду.

У таких складних умовах навіть незначне поліпшення екологічного стану можна вважати, у деякій мірі, перемогою. 2017 рік започаткував тенденцію до зменшення техногенного навантаження на стан довкілля територій району, 2018 та 2019 роки – її продовжили. Це переломний етап на шляху до певних позитивних зрушень. Завдання на майбутнє – побудувати зелену економіку в районі саме на межі співставлення інтересів економіки та екології.

 

 

 

 

5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ

 ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (№ 1264-ХІІ від 26.06.91) визначено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (№ 2697-УШ від 28.02.2019). Закон передбачає інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (№ 722/2019) має бути забезпечено дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України(№ 562-УШ від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» (№ 2354-УШ від 20.03.2018).

Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (№ 214/95-ВР від 06.06.95) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 07.02.2017 № 1830-VIII, яким внесено зміни до Водного кодексу України в частині процедури отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»;

Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів».

Правове й інституційне регулювання та ключові екологічні вимоги у сфері охорони атмосферного повітря визначаються в Законі України «Про охорону атмосферного повітря» (2707-XII від 16.10.92). Основне чинне законодавство та норми у сфері захисту атмосферного повітря:

постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»;

посібник з інвентаризації джерел викидів в атмосферне повітря; максимальні допустимі концентрації та «можливі рівні безпечного ефекту» для забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заселених територій.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про відходи» (№ 187/98-ВР від 05.03.1998) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля і здоров’я людини від утворення, зберігання та поводження з відходами. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами визначаються статтею 20 закону «Про відходи».

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, в якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм в процесі інвестиційної діяльності. Так, Законом України «Про інвестиційну діяльність» (№ 1560-ХІІ від 18.09.1991) встановлюється заборона інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України (ст. 4). У разі порушення екологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Крім цього, в ст. 8 зазначається, що інвестор зобов'язаний одержати висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059- УШ від 23.05.2017).

Нормативно-правова база проведення СЕО в Україні

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (від 01.07.2015 №562-УШ), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року. У ньому СЕО визначається у процедурному аспекті: СЕО – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу СЕО, складання звіту про СЕО, проведення громадського обговорення та консультацій, врахування у документі державного планування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (схвалено Верховною Радою України 28 січня 2019 року). У цьому законі СЕО виступає одним із основних інструментів реалізації державної екологічної політики, який дасть змогу запобігти негативному впливу на навколишнє природне середовище та встановити відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 № 659) затверджено Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації). Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».

6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ

 ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

 

Згідно із «Методичними рекомендаціями із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування», затвердженими Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296, наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – це будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) - при реалізації будівництва різних об’єктів комунальної, соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури, промисловості. При цьому на кожному етапі в процесі будівництва та подальшої експлуатації об’єктів будуть виникати негативні наслідки у вигляді утворення відходів, порушення рослинного покриву під час провадження планованої діяльності, збільшення кількості автотранспорту. Можливо, потрібно буде проводити видалення зелених насаджень, зняття і складування поверхневого шару ґрунту. Також під час виконання будівельних і монтажних робіт слід очікувати допустимий негативний вплив на атмосферне повітря, рослинний і тваринний світи, ґрунти та водні ресурси. Крім того, при роботі двигунів будівельних машин, механізмів та автотранспорту на навколишнє середовище буде чинитися шумовий вплив – акустичне забруднення. За тривалістю зазначені види впливу будуть носити тимчасовий характер, обмежений розрахунковим терміном будівництва, по межах впливу – локальне, обмежене простором ведення будівельних робіт. Проте всі ці впливи відносяться до тимчасових і не стануть причиною суттєвого довгострокового погіршення екологічної рівноваги екосистем населеного пункту.

До довгострокових наслідків (50-100 років) відносяться впливи постійного характеру – викиди і скиди, шум, утворення відходів, додаткове споживання ресурсів. Основна кількість забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, є відпрацьовані гази техніки та автотранспорту. Токсичність відпрацьованих газів обумовлюється змістом у них окису вуглецю й діоксиду азоту, кількість яких залежить від кількості спожитого палива та технічного стану двигунів.

Непостійними довгостроковими впливами є роботи, пов’язані з реконструкцією об’єктів, консервацією, припиненням їх існування, перепрофілюванням, заміною обладнання та устаткування, модернізацією тощо.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом проєкту на екосистему (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації продуктами згорання палива та викидами пилу при проведенні земляних робіт і переміщенні автотранспорту в межах будмайданчику) та вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі.

Вторинні наслідки – пряма повна або часткова зміна елементу навколишнього середовища, яка призведе до руйнування, зміни навколишнього середовища (наприклад, забруднення природних місць проживання нанесе шкоду видам фауни, які залежать від цього середовища проживання).

Під кумулятивними впливами розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому, видів людської діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови, і які б не виявилися в разі відсутності інших видів діяльності, крім самої планованої діяльності.

Кумулятивні ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які, працюючи разом протягом тривалого періоду часу, поступово накопичуючись, підсумовуючись згодом в одному і тому ж районі, можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів відбувається
в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують можливість їх асиміляції або трансформації. При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу, який супроводжується негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин, не передбачається. Детальна оцінка кумулятивного впливу буде можлива в процесі експлуатації території з урахуванням даних моніторингу навколишнього середовища та проведення відповідних розрахунків. Змін клімату і мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в результаті впровадження проєктних рішень відсутні значні виділення теплоти та парникових газів. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні. Обрана технологія розміщення забудови є більш екологічно безпечна.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту. Можливий сумарний ефект деяких речовин при викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років). З боку соціально-економічних умов провадження діяльності буде мати позитивний наслідок: збільшення території під забудову садибними ділянками, що призведе до збільшення чисельності населення, створення нових робочих місць, що сприятиме зайнятості населення.

Тимчасові наслідки для довкілля – при виконанні підготовчих та будівельних робіт вплив на навколишнє середовище на атмосферне повітря матиме короткочасний та локальний характер, викиди здійснюватимуться при роботі будівельних машин та механізмів, при здійсненні зварювальних робіт, земельних робіт, при фарбуванні металевих поверхонь, при функціонуванні планованих підприємств.

Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – це будь-які ймовірні наслідки реалізації завдань Програми для біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я,

матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

В процесі стратегічної екологічної оцінки був здійснений аналіз впливу реалізації заходів та проєктів Програми як на окремі компоненти навколишнього природного середовища, так і сукупний вплив на природні процеси та комплекси.

Значного негативного впливу під час впровадження діяльності на довкілля та здоров’я населення не передбачається.

Серед основних ймовірних екологічних наслідків, пов’язаних з реалізацією Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік, є наступні:

Атмосферне повітря. Однією з екологічних проблем району є забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств і автотранспорту. Програма орієнтована на розв’язання цієї проблеми і не передбачає створення нових підприємств із значними обсягами викидів. Водночас, існуючими підприємствами району плануються заходи, спрямовані на модернізацію виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. Зменшенню викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел може сприяти поліпшення стану дорожньо-транспортної інфраструктури.

Водні ресурси. Програма не передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Водночас, за умови відновлення промислового виробництва району з їх подальшим стабільним розвитком ймовірно може призвести до збільшення обсягів скидів у поверхневі води та до збільшення навантаження на каналізаційні системи і погіршення якості очисних споруд. Програмою передбачається реалізація заходів з будівництва та реконструкції очисних споруд, мереж каналізації та споруд для збирання вод поверхневого стоку.

Відходи. Район характеризується значним рівнем утворення і особливо накопичення промислових і побутових відходів. Динаміка утворення, перероблення та накопичення відходів у Кам’янському районі свідчить про те, що кількість утворених відходів у 2022 році порівняно з 2021 роком значно збільшилась, у 2021 році порівняно з 2020 роком набагато більше утворених відходів утилізовано, а кількість накопичених відходів невпинно зростає. Ймовірно кількість накопичених відходів зростатиме й надалі.

Земельні ресурси. Внаслідок реалізації Програми не передбачається будь-якого посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів, змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.

Біорізноманіття. У Програмі не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на існуючі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Рекреаційні зони та культурна спадщина. Впровадження Програми може мати як позитивний, так і негативний вплив на рекреаційні зони залежно від того, наскільки будуть дотримані природоохоронні вимоги. Разом з тим, реалізація цього завдання має сприяти покращенню здоров’я населення. Впровадження Програми не має призводити до негативного впливу на наявні об’єкти історико-культурної спадщини.

Населення та інфраструктура. Програма не передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення району.

Екологічне управління, моніторинг та інше. Програма спрямована на збереження природних ресурсів і не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки.

Реалізація має сприяти створенню системи екологічного контролю та моніторингу ефективності досягнення екологічних цілей. Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

Кам’янський район – один з економічно розвинених районів Дніпропетровської області, який характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку. Проте нинішня структура економіки району не є запорукою прискореного розвитку району на наступний період і гарантією стабільного покращення якості життя мешканців району на середньострокову перспективу.

Використання статистичних матеріалів дослідження соціально- економічного стану району дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для Кам’янського району. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики й ризики, які є основою для стратегічного вибору - формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку району на довгострокову перспективу і реалізація якої розпочнеться у 2023 році.

Таблиця 6.1

 

Фактори, що характеризують внутрішній стан Кам’янського району 

Сильні сторони		Слабкі сторони
Промисловий потенціал
1.1.	Наявність природних ресурсів в районі (родовища титанових руд, урану, поклади каоліну, сірого граніту, бурого вуглю, графіту, родовище мармуру)	1.1.	Висока ресурсо- та енергоємність виробництва
1.2.	Металургійна промисловість: ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод", Металургійне виробництво ДП "Дніпродзержинський сталеливарний завод", ТОВ "Компанія Техінвест", ПрАТ "ВЛМЗ" ТОВ "Шлях»; Переробна промисловість: ТОВ «Вільногірське скло», ТОВ «Склянний Альянс», ТОВ "ТД" Вільногірське скло», ТОВ " ХІМТЕК-ПЛАСТ», ТОВ "ТД ХІМТЕК-ПЛАСТ»,; Машинобудування: ПрАТ "ВМЗ" ТОВ "ВАРЗ", ПрАТ "Дніпровагонмаш", ВП "АтаМ", ДП "НАЕК "Енергоатом", ТОВ "ІК "Кріпто", ТОВ "Позитрон GmbH", ТОВ "НВП "Тетра", ТОВ "НТТ Технотрон", ТОВ "Техномаш", ТОВ "Білмакс", ТОВ "Гарант Метиз Інвест"; Добувна промисловость і розроблення кар’єрів: ДП СхідГЗК, Філія "ВГМК" АТ ОГХК, ТОВ «Цветмет ЛТД»; Виготовлення виробів з деревини, виробництво поперу та поліграфічна діяльність: ОКП "Дніпродзержинська друкарня", ТДВ "Завод Метиз"; Виробництво коксу: ПрАТ "ЮЖКОКС", ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод"; Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції :АТ "ДНІПРОАЗОТ", ДП "Смоли", ПрАТ "Хімдивізіон", ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" ТОВ ПП "ЗІП", ДВ "Дніпродзержинський лакофарбовий завод "Спектр"; Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції: Кам´янський завод ПрАТ "Кривий Ріг Цемент". Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря: Філія"Середньодніпровська ГЕС", АТ "Дніпровська ТЕЦ", КП "Жовтоводський водоканал", ДОР" КП "Жовтоводськтепломережа", КП ДОР "Аульський водовод", КП "Верхньодніпровське ВУВКГ "ДОР". Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів: ТОВ "Іванівка", ТДВ "Кам'янський завод продтоварів", ПАТ "ДКПК", ТОВ НВП "Лайкоред Україна", ПП "Самріз".		Техногенне забруднення атмосферного повітря, грунтів і грунтових вод. Значна зношеність інженерної інфраструктури. Зниження родючості грунтів. Зниження попиту на металопродукцію на міжнародних ринках.
Транспортна інфраструктура
2.	Транспортна інфраструктура широко розвинена. Район забезпечений різними видами транспорту: залізничним, автомобільним, трубопровідним
2.1.	По території району проходить один з транзитних судноплавних річкових шляхів - річка Дніпро (південна частина Кам’янського водосховище з навігаційним періодом 250 діб на рік) Широко розвинена мережа залізничного транспорту Дніпровської та Криворізької дирекцій залізничних перевезень Придніпровської залізниці	2.1.	Річки району не використовується для вантажних та пасажирських перевезень.
2.2.	Через Кам’янський район проходять автошляхи: регіональний - Р74; міжнародний - М040 ( співпадає з європейським Е50 та національним Н11); національний - Н08; територіальні - 11 автошляхів.	2.2.	Низька якість дорожнього покриття на автошляхах
Сільське господарство
3.1.	Сприятливі погодно-кліматичні умови для розвитку сільського господарства (значний якісний потенціал грунтів, в тому числі грунтів чорноземного типу), розгалужена система водопостачання дозволяють вести інтенсивне сільське господарство	3.1.	Відставання показників темпу росту в районі у порівнянні з регіональними показниками у окремі роки
3.2.	Розвинуте сільськогосподарське підприємництво, в Кам’янському районі налічується 540 сільськогосподарських суб`єктів господарювання	3.2.	Основою сільськогосподарського виробництва району є рослинництво (площа сільськогосподарських угідь району складає 268,5 тис. га (або 55.9% площі району), що має меншу додану вартість ніж тваринництво та чітко виражену сезонність.
		3.3.	Вимирання сіл (в районі постійно збільшується кількість сіл, в яких кількість мешканців скорочується).
Енергетика
4.1.	Наявність досвіду використання альтернативних джерел енергії	4.1.	Недостатня мотивація населення до переходу на індивідуальне опалення пов`язана зі складністю проходження дозвльних процедур у газових службах
Екологія
5.1.	Охорона і раціональне використання джерел водопостачання	5.1.	Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в районі становить 98627,3т
5.2.	Поліпшення санітарного стану річок району, захист їх від замулення продуктами ерозії грунтів, охорони від забруднення пестицидами і біогенними речовинами	5.2.	У аварійному стані перебувають каналізаційні очисні споруди. На сьогодні понад 40% населення району не мають можливості вживати воду гарантованої якості
		5.3.	Значне накопичення твердих побутових відходів. Складна ситуація з утилізації, вивезення та знешкодження таких відходів
		5.4.	В районі відсутні сміттєпереробні заводи
Наука та освіта
6.1.	Доступність освіти для дітей з особливими освітніми потребами до закладів освіти	6.1.	Зменшення загальної кількості споживачів освітніх послуг усіх рівнів (дошкільна, загальна середня), передусім через дію факторів скорочення населення
6.2.	Доступність шкільної освіти для дітей, які проживають у сільській місцевості та потребують підвезення до місця навчання	6.2.	Зниження якісних показників освіти всіх рівнів, суттєва диверсифікація показників якості освіти між територіальними рівнями: „сільська громада – місто – обласний центр”
6.3.	Забезпечення підручниками і посібниками учнів закладів загальної середньої освіти, що надходять з державного бюджету
Демографічна ситуація
7.1.	Міграційний приріст населення має позитивну динаміку	7.1.	Низький показник народжуваності. Зміна чисельності жителів району відбулася за рахунок природного скорочення
7.2.	Економічно активне населення Кам’янського району знаходиться у віці 21-60 років	7.2.	Достатньо високий рівень дитячої смертності
		7.3.	Приховане безробіття. На обліку в центрах зайнятості перебувають не всі безробітні громадяни.
Охорона здоров`я
8.1.	Розгалужена система закладів охорони здоров`я	8.1.	Недостатнє фінансування медичної галузі в цілому
		8.2.	Високий рівень захворюваності та смертності (зокрема, на цукровий діабет, сердцево-судинні захворювання та захворювання органів дихання)
Культура, фізична культура та спорт. Туризм
9.1.	Розгалужена мережа культурних та спортивних закладів	9.1.	Слабке технічне оснащення закладів культури
9.2.	Наявність передумов для розвитку туризму (водні ресурси, вдале географічне розташування)	9.2.	Обмеженість музейних приміщень, в тому числі виставкових
9.3.	Наявність пам`ятків культури	9.3.	Сфера туризму мало розвинута, для неї характерні занедбалість об`єктів туристичної спадщини, відсутність інвестицій у розвиток туризму в цілому, низький розвиток внутрішнього туризму
9.4.	Популяризація здорового способу життя та фізичної реабілітації
Адміністративно-управлінські послуги
10.1.	Розвиток у системі надання адміністративних послуг	10.1.	Діяльність центру надання адміністративних послуг не завжди відповідає належному якісному рівню через брак кваліфікованих кадрів та технічних проблем
10.2.	Кам’янський район 100 % охоплений об`єднаними територіальними громадами (12)
Соціальна та громадська активність
11.1 .	Активний патріотизм більшості населення	11.1.	Більшість сільського населення інертна, недостатня активність громад
Розвиток е-урядування та е-демократії
12.1.	Мобільний 3G, 4G, 5G інтернет є доступним у всіх населених пунктах району	12.1.	Нерівномірний розвиток по об`єднаних територіальних громадах інформаційно-комунікаційної інфраструктури, е-документообігу, е-демократії
12.2.	Базові елементи е-урядування та е-демократії впроваджені в об`єднаних територіальних громадах

Таблиця 6.2

 

Впливові фактори зовнішнього оточення Кам’янського району 

Можливості зовнішнього оточення		Загрози зовнішнього оточення
Економічний розвиток
1.1.	Державна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу	1.1.	Стримують розвиток промислового виробництва: зниження платоспроможності на внутрішньому ринку, високі тарифи на енергоресурси та залізничні перевезення, високі відсоткові ставки на кредитні ресурси, несвоєчасне повернення податку на додану вартість та інші
1.2.	Пріоритетний на державному рівні розвиток наукомістких галузей економіки, упровадження передових світових технологій. Державна підтримка створення промислових і наукових технопарків	1.2.	Неефективна галузева структура залучення іноземних інвестицій, де частка високотехнологічних та наукоємних виробництв мінімальна, неоптимальна географічна структура надходження інвестиційних ресурсів призводять до високої залежності від незначного числа зарубіжних країн-інвесторів та поглиблення проблем у соціально-економічному розвитку району та регіону в цілому
1.3.	Виконання державної програми з будівництва та ремонту автодоріг	1.3.	Зниження попиту на металопродукцію на міжнароднихринках. Підвищення конкуренції на світових ринках
1.4.	Зростання світового попиту на продукти харчування	1.4.	Обмеження країн Євросоюзу на ввезення з України продукції сільгосп-виробництва
1.5.	Створення реального ринку землі в Україні	1.5.	Зростання світових цін на енергоносії
1.6.	Розвиток туристичної галузі в Україні	1.6.	Негативні зміни природнокліматичних умов, що можуть призвести до зниження сільськогосподарського виробництва
Політичний розвиток
2.1.	Стабілізація політичного стану в Україні	2.1.	Політична нестабільність у країні
2.2.	Припинення збройного конфлікту на сході України	2.2.	Затягування або „замороження” конфлікту на сході України. Дніпропетровська область межує з Донецькою областю, де проходить ООС
2.3.	Розвиток е-урядування та е-демократії	2.3.	Скорочення державних національних програмі з підтримки розвитку регіонів, що є наслідком недостатнього фінансування районів
Розвиток соціальної сфери
3.1.	Логічне завершення реформи охорони здоров’я з урахуванням усього спектра проблем населення, чутливості гендерних, вікових та соціально-економічних потреб громад	3.1.	Скорочення частки працездатного населення, як наслідок – збільшення соціального і фінансового навантаження на одного працюючого
3.2.	Формування бренда„здоров’я” людини та активізація суспільного руху за здорове життя. Державна підтримка розвитку фізкультури та спорту	3.2.	Несприйняття населенням результатів пенсійної реформи, реформ охорони здоров’я, освіти тощо
3.3.	Підвищення соціальних стандартів якості життя	3.3.	Дефіцит Пенсійного фонду України через старіння населення та відтік молоді за кордон
3.4.	Поліпшення пенсійного забезпечення громадян, розвиток державних та недержавних пенсійних фондів, установ та інше
Екологія
4.1.	Широке впровадження в Україні європейських технологій поводження з промисловими та побутовими відходами	4.1.	Подальший екстенсивний розвиток металургійної галузі
4.2.	Підтримка на державному розвитку зеленої енергетики	4.2.	Відсутність на державному рівні стратегії поводження з промисловими та побутовими відходами
Наука і освіта
5.1.	Логічне завершення реформи науково-освітньої галузі	5.1.	Недостатня увага на державному рівні до формування престижності роботи у сфері освіти (дошкільній, початковій, середній, професійній та вищій школі)
5.2.	Підвищення інтересу іноземних інвесторів до прикладних галузей науки	5.2.	Відтік талановитої молоді за кордон
5.3.	Розвиток мережі середніх закладів освіти	5.3.	Низький рівень практичної значимості та затребуваності результатів наукової діяльності, їх інтегрованості у територіальну соціальногосподарську систему

7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

Для запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2022 рік передбачається реалізація заходів наведених у таблиці.

Таблиця 7.1

Перелік заходів щодо забезпечення виконання завдань Програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2023 рік

Складова довкілля	Заходи Програми для зменшення негативних наслідків
Атмосферне повітря	Зниження викидів, скидів забруднюючих речовин, обсягів утворення промислових відходів шляхом упровадження ресурсозбережних і безвідходних технологій в усіх сферах господарської діяльності, технологічне переоснащення й поступове виведення з експлуатації застарілих технологічних циклів
Водні ресурси	З метою захисту прилеглих територій від забруднення та підтоплення підприємствами виконуються заходи, спрямовані на поліпшення якості стічних вод, зменшення скиду забруднюючих речовин, розширення хвостового господарства та систем оборотного водопостачання, заміну водопровідних мереж. За рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів плануються виконання наступних заходів: з розчищення та регулювання русел річок і водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок і водойм; з ліквідації наслідків підтоплення на забудованих територіях, у першу чергу тих, що потребують термінового захисту; з реконструкції інженерної інфраструктури зрошувальних систем (у тому числі капітальний ремонт мереж зрошуваних систем); з реконструкції, ремонту систем зливної каналізації з оснащенням локальних систем очистки стоків тощо.
Відходи	За рахунок коштів обласного бюджету плануються виконання заходу з придбання сучасної спецтехніки для виконання робіт із санітарного очищення та благоустрою населених пунктів
Земельні ресурси	Проведення відновлення, реконструкції, модернізації меліоративних об`єктів і систем, підвищення ефективності використання меліоративних систем, застосування системи зрошення для виробництва продукції рослинництва
Біорізноманіття	Підтримка та збереження фауни та флори на заповідних територіях Розширення площі моніторингових досліджень стану навколишнього природного середовища із застосуванням сучасних технічних засобів та інформаційних систем Формування та збереження екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду району

У вищенаведеній таблиці описано загальні рекомендації щодо усунення негативних наслідків, детальні заходи повинні розглядатися в кожному конкретному випадку під час реалізації конкретних заходів і проектів, а також в процесі надання екологічних дозволів.

З метою покращення стану здоров’я шляхом підвищення доступності, якості та ефективності медичного обслуговування (з урахуванням потреб усіх груп населення та термінових викликів сьогодення, насамперед, спричинених пандемією СОVID-19) основними завданнями та заходами Програми є:

інформованість пацієнтів з артеріальною гіпертензією та залучення їх до участі у лікуванні і моніторингу факторів ризику, у тому числі шляхом продуктивної діяльності шкіл здоров’я для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями;

внесення змін до спроможних мереж надання первинної медичної допомоги за рахунок розвитку мережі амбулаторій з метою задоволення запитів населення на послуги первинної медичної допомоги відповідної якості, повноти здійснення скринінгових досліджень на первинному рівні надання медичної допомоги;

забезпечення моніторингу за станом виявлення серцево-судинних захворювань, лікування хворих відповідно до чинних стандартів та використання сучасних медичних технологій у лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда та гострий мозковий інсульт;

оснащення дооснащення існуючих амбулаторій центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідно до табеля оснащення;

підвищення якості надання медичної допомоги шляхом використання нових клінічних протоколів (клінічних маршрутів пацієнтів) для надання медичної допомоги при різних нозологічних формах захворювань у закладах охорони здоров’я району;

підготовка та перепідготовка спеціалістів, проведення тренінгів для медичних працівників усіх рівнів;

дооснащення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги відповідно до табеля оснащення;

упровадження в діяльність закладів охорони здоров’я новітніх методик лікування, використання сучасної лікувально-діагностичної апаратури.

 

 

 

 

 

 

8. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ,  ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ

 

Під час підготовки звіту про стратегічну екологічну оцінку визначено доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки довкілля, а також оцінено вплив на навколишнє середовище, прогноз впливу на навколишнє середовище, виходячи із особливостей планованої діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік визначає пріоритетні цілі соціально-економічного та культурного розвитку району:

1.Посилення економічної конкурентоспроможності регіону.

2. Екологічна та енергетична безпека.

3. Інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації.

4. Забезпечення якісних умов життя.

5. Розвиток людського потенціалу.

Зважаючи на комплексність рішень Програми, що обумовлюється необхідністю виконання стратегічних цілей Програми, призначених для різних видів промислово-виробничої, соціальної, рекреаційної, комунікаційної діяльності, здійснюється розгляд виправданих альтернатив планованих рішень. При впровадженні заходів Програми, у порівнянні з існуючим станом, очікується позитивний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на здоров’я населення. В інтересах ефективного та сталого розвитку району та підвищення якості життя населення найсприятливішим варіантом буде затвердження запропонованого проєкту Програми.

Разом з тим, в процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки буде розглянуто наступну альтернативу: «Нульовий сценарій» – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування.

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми вказує на те, що реалізація Програми позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об’єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття, рекреаційні зони та культурну спадщину. Це означає, що Програма спрямована на екологічно збалансований та інноваційний сценарій розвитку і не потребує розгляду альтернатив.

Виконання запланованих заходів з охорони довкілля та здоров’я населення має спиратися на використання сильних сторін регіону, максимальне використання зовнішніх можливостей, врахування слабких сторін та мінімізації зовнішніх загроз. При підготовці звіту про стратегічну екологічну оцінку труднощі не були виявлені.

9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

СЕО не завершується прийняттям рішення про затвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік. Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров’я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Програми, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» встановлює необхідність здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля (ст. 17). Моніторинг може бути використаний для:

порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік;

отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО); перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;

перевірки того, що Програма соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом’якшення несприятливих наслідків.

Для організації моніторингу можуть бути використані існуючі системи моніторингу та інформаційні системи або вони мають бути спеціально удосконалені для цілей СЕО. Моніторинг базуватиметься на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів), які демонструють наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення:

обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, т;

загальний обсяг водовідведення, в тому числі нормативно очищених стічних вод та забруднених зворотних вод, м3 ;

загальний обсяг утилізованих та спалених відходів, т;

кількість виявлених та ліквідованих несанкціонованих сміттєзвалищ, одиниць;

кількість об’єктів природно-заповідного фонду на території району, одиниць;

показник малюкової смертності, %о;

забезпеченість населення лікарями всіх спеціальностей (на 10 тис. наявного населення), лікарів;

укомплектованість закладів охорони здоров'я в сільській місцевості лікарями, які надають первинну медичну допомогу, %.

Заходи з екологізації промислового виробництва

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції та зміцнення конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках основна часткакапітальних інвестицій у металургійному комплексі спрямована на розвиток основних фондів: розширення, реконструкцію, технічне та технологічне переозброєння діючих виробництв. Основним джерелом фінансування капіталовкладень є власні кошти підприємств.

На промислових підприємствах регіону продовжує реалізовуватись низка інвестиційних проектів з підвищення технологічного рівня виробництва, реконструкції і технічного переоснащення підприємств, впровадження сучасних енергоефективних технологій і обладнання та заходів щодо збільшення обсягів виробництва та розширення асортименту товарів, робіт і послуг.

Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

Для зменшення впливу транспорту на довкілля, транспортними підприємствами вживаються заходи щодо оновлення рухомого складу, який відповідає високому рівню екологічної норми з метою збереження навколишнього середовища.

Окрім того, зменшення забруднення довкілля досягається шляхом раціональної експлуатації автобусів, а саме – підтримка транспортних засобів в технічно справному стані. При цьому, в процесі технічного обслуговування та огляду, особлива увага приділяється забезпеченню оптимальних налаштувань та своєчасному виявленню та усуненню несправностей механізмів і систем автомобільного двигуна.

Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 07.08.2020 № 624-24/VIІ.

передбачається вирішення питань, спрямованих на розвиток та вдосконалення організації пасажирських перевезень, а саме:

- будівництво об’їзних автодоріг біля крупних населених пунктів області, що дасть змогу вивести за межі міста більш, ніж 25 тисяч одиниць транзитного автотранспорту на добу;

- оновлення рухомого складу автобусів, які використовуються на автобусних маршрутах загального користування області, щорічно на 7 – 15 %, що в свою чергу сприятиме поліпшенню екологічного стану, при цьому щорічні витрати пального при перевезені пасажирів зменшуватимуться до 2 %.

Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Аналіз багаторічних даних свідчить про те, що заповідний режим та заходи з охорони безумовно позитивно впливають на стан мешкання та перебування усіх рідкісних видів тварин на території Кам’янського району у складі Дніпропетровської області. З метою збереження рідкісних видів рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення, на території області затверджені Червоні списки тварин та рослин Дніпропетровської області (рішення обласної ради від 27.12.2011 № 219-10/VI).

Природний рослинний покрив зберігся у вигляді фрагментів на загальному фоні розораних площ і представляє собою вузькі смуги по річкових долинах, балках, на площах відчужень, вздовж залізничних колій та інші, а також на природоохоронних територіях в межах природно-заповідного фонду.

Трав’янисті екосистеми в межах Кам’янського району представлені такими основними типами:

- зональна степова рослинність (різнотравно-кострицево-ковилові і кострицево-ковилові угруповання).;

- лучна рослинність (заплавні, низинні луки та ін.). Землі, вкриті лучною рослинністю, зосереджені в долинах річок і по тальвегах балок.;

- прибережно-водні трав’янисті угруповання, досить широко розповсюджені в межах району у вигляді приозерних, прирічкових заростей очерету, рогозу, куги та інше. Після зарегулювання річок, забудови та внаслідок інших антропогенних чинників площа їх постійно зменшується.

За останні роки становище природної рослинності різко погіршилося, так

як залишки степових зональних та інших типів фітоценозів знищуються при

розорюванні схилів, балок, ґрунтозахисних зон біля водойм.

Усе це призвело до того, що більшість в минулому самих звичайних видів, стали в тій чи іншій мірі рідкісними, зникаючими і в даний час включені до Червоної книги України, Червоного списку Дніпропетровської області. .

З метою покращення розуміння значення біорізноманіття та важливості його збереження, а також з метою підвищення екологічної свідомості населення, педагогічними працівниками Кам’янського району, в умовах карантину були проведені онлайн години спілкування з учнями на теми: “Зелений дивосвіт”, “Біорізноманіття: наша їжа, наше здоров’я”.

Також, для підвищення екологічної свідомості суспільства інформація щодо відзначення Міжнародного дня біорізноманіття була висвітлена на офіційних сторінках огранів державної влади та місцевого самоврядування Кам’янського району, у соціальній мережі Facebook та через місцеві електронні засоби інформації

В ході проведення СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу настану довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку території та підвищення якості життя населення.

Оцінка фактичного впливу здійснюється на підставі та з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища щодо реалізації господарської діяльності.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що Програма відповідає державним та регіональним стратегічним документам, реалізація заходів Програми не справить значного негативного впливу на стан довкілля та здоров’я населення.

Не зважаючи на зазначене, рекомендується здійснення наступних контрольних заходів:

- порівняння фактичного стану компонентів довкілля з минулорічними показниками в області, в яких реалізуються заходи Програми, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв’язку з реалізацією заходів Програми;

- порівняння захворюваності населення з минулорічними показниками у містах області, в яких реалізуються заходи Програми, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв’язку з реалізацією заходів Програми.

Оскільки Програма є документом державного планування з обмеженим терміном дії, а саме 1 бюджетний рік, пропонується здійснити моніторинг виконання Програми, обмежившись періодом 1 рік.

Таблиця 9.1

Екологічні індикатори для моніторингу виконання Програми

№ з/п	Індикатор	Періодичність	Відповідність
1	Атмосферне повітря (здійснення контролю акредитованими лабораторіями стану атмосферного повітря на межі СЗЗ та найближчій житловій забудові	Один раз на рік	Здійсненя контролю на відповідність затвердженим ГДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
2	Поверхневі води	Один раз на рік	Здійснення контролю рівня води (у разі використання води з водних об’єктів на зрошення)
3	Ґрунти	Один раз на рік	Здійснення контролю акредитованими лабораторіями стану ґрунтів на відповідність затвердженим нормативним показникам
4	Здоров’я населення	Один раз на рік	Здійснення контролю за рівнем захворюваності населення району та моніторинг природного прирісту, скорочення (–) осіб
5	Відходи	Один раз на рік	Здійснення контролю за обсягами утворення ТПВ на території району та удосконаленням механізму збору та перероблення твердих побутових відходів

За базовий індікатор приймаються рівні ГДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, поверхневих водах та грунті, рівні яких затвердженні відповідними нормативно-правовими актами.

 

10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ 

ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 

(ЗА НАЯВНОСТІ)

 

Ймовірність транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у результаті прийняття та впровадження Програми соціально-економічного та культурного розвитку розвитку Кам’янського району на 2023 рік – не прогнозується

11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

 

Головною метою Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік є створення умов для динамічного, збалансованого економічного зростання на основі поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості району для стимулювання інноваційного розвитку регіону на основі смарт-спеціалізації, для збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, що, у свою чергу, сприятиме забезпеченню належного функціонування інженерно-транспортної і комунальної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню доступності та якості широкого спектра соціальних послуг, забезпеченню гідних умов життя та зростанню добробуту населення району.

Промисловість Кам’янського району на теренах області представляють великі, середні та малі підприємства, що відносяться до добувної, переробної промисловості, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, машинобудування, виробництво харчових продуктів, напоїв, одягу, виробництво та розподіл води, постачання газу та пари, каналізаційних послуг.

У процесі роботи були проаналізовані доступні дані моніторингових спостережень, що здійснюються суб’єктами в рамках програм державного моніторингу навколишнього середовища на локальному та регіональному рівні.

Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля району визначаються законами України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про відходи», «Про інвестиційну діяльність», Водним кодексом України, Указом Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року».

Реалізація Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік не повинна призвести до появи нових негативних наслідків для довкілля, якщо під час її реалізації будуть належним чином враховані природоохоронні вимоги. Реалізація проектів, які на час прийняття Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кам’янського району на 2023 рік не мають висновку про оцінку впливу на довкілля, розпочнеться після надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля.

Реалізація багатьох завдань та заходів Програми має призвести до покращення екологічної ситуації та стану здоров’я населення.

Моніторинг відібраних показників (індикаторів) впровадження Програми є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля та здоров’я населення матиме Програма. Кількість показників (індикаторів) можна розширити шляхом використання таких індикаторів, для яких є моніторингові дані.

Начальник Кам’янської

військової адміністрації Олег ГАПІЧ

Начальник відділу економіки

та агропромислового розвитку

райдержадміністрації Наталія ПОЛІШКО

Додаток 1

до Звіту про стратегічну

екологічну оцінку до Програми

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Закон України від 20 березня 2018 року № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку».

2. Закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря»

3. Закон України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля»

4. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296 (із змінами) « Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування:»

5. Практичний посібник для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування «Методичні рекомендації для проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування»

Асоціація міст України (АМУ), проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (проект ПРОМІС). – Київ, 2019.

6. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області у 2019 році.

7. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області у 2020 році

8. Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2019 рік.

9. Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2020 рік.

10. Статистична інформація. Навколишнє середовище